Джазове виконавство 20-х років ХХ століття як складова популярної американської музики

Abstract

Метою статті є спроба розглянути джаз як складову популярної музики, зокрема зіставити поняття «популярна музика» та «джаз». Методологічною основою дослідження стали герменевтично-компаративний метод, що дав змогу проаналізувати джаз відповідно до інтонаційно-характерного складу масової музики, популярної музики Америки 1920-х років тощо, а також загальнонаукові методи аналітичного й історично-описового змісту, що на історичному підґрунті дали змогу розглянути джазове виконавство з погляду його поширення і популярності порівняно з іншими музичними жанрами. Наукова новизна полягає у виявленні особливостей побутування джазу як складової популярної музики, що трактовано як спосіб уособлення специфіки діяльності джазових виконавців. Висновки. Визначено, що виконавська традиція та функціонування джазу існували на межі з популярною музикою загалом. Бінарність у діяльності джазових музикантів частково нівелювала їх основну спрямованість й акцентувала на тому, що носило утилітарний характер. Констатовано, що джазові музиканти у своїй діяльності спиралися на якісну освіту, здобуту формальним і неформальним шляхом. Визначено, що відбувався процес культивування традицій джазового виконавства, яке передбачало виховання і виокремлення композиторсько-імпровізаторської та слухацької аудиторії. У контексті дослідження зроблено низку припущень, які є потенційно перспективними векторами для продовження дослідження контамінацій понять «популярна музика» та «джаз».