Репозитарій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв України
Історичний ракурс функціонування системи амплуа в процесі створення актором художнього образу ролі
- Головна сторінка DSpace
- →
- Статті
- →
- Статті
- →
- Перегляд матеріалів
JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.
Історичний ракурс функціонування системи амплуа в процесі створення актором художнього образу ролі
Донченко, Наталія Петрівна
Дата:
2022
Короткий опис(реферат):
Мета роботи – висвітлити та охарактеризувати художньо-естетичну доцільність амплуа як способу
існування актора драматичного театру в образі ролі в різні історичні періоди. Методологія дослідження полягає
в застосуванні функціонального методу для визначення пізнавально-смислової категорії амплуа в майстерності
виконавця, його прагматичних характеристик як принципу організації ефективності художньої творчості актора
над роллю; мистецтвознавчого методу – для аналізу ідейно-естетичної цінності способу амплуа у відтворенні
образу персонажа драматургічної форми; компаративного методу – для здійснення порівняльного аналізу
продуктивності амплуа у творчості актора та його класифікаційного орієнтиру за певними ознаками;
аксіоматичного методу – для узагальнення сталих уявлень творчої доцільності використання амплуа в процесі
створення ролі, його художньої цінності; культурно-історичного методу для ключового розуміння критеріїв
артистизму у виконавській діяльності майстрів амплуа в різні історичні періоди. Новизна дослідження полягає
в комплексному аналізі амплуа як способу існування актора в ролі, його ефективності, результативності та естетичної
цінності в сценічній діяльності виконавця певного рольового матеріалу. Висновки. З появою реформаторської
режисури театральне мистецтво зазнало глобальних змін у структуризації творчої майстерні актора, розширивши його
діапазон артистичного виконавства, який був конкретно спрямований на розвиток індивідуальності виконавця
загалом, його внутрішньої і зовнішньої техніки сценічної творчості, а не на акцентування артистизму на зовнішніх
природних даних актора, які раніше були передбачені амплуа. І це спонукало переміщення категорії амплуа як
мистецької цінності на другий план і затвердило артистичну ігрову функцію як широкомасштабність експресії
виконавства. Амплуа як спосіб існування актора в ролі втрачає сьогодні свою багатовікову театральну практику, але
не полишає деякі типи сценічних підмосток сучасного театрального мистецтва.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to highlight and characterise the artistic and aesthetic expediency of the role as a way
of an actor’s existence in a dramatic theatre in the image of a role in different historical periods. The research
methodology consists in using the functional method to determine the cognitive-semantic category of the role in the
performer's skill, their pragmatic characteristics as a principle of organising the effectiveness of the actor's artistic
creativity over the role. The art history method has been applied to analyse the ideological and aesthetic value of the role
method in reproducing the character’s image in a dramatic form. The comparative method enabled the conducting of the
comparative analysis of the role performance in the actor’s work and its classification reference by certain criteria. The
axiomatic method has been used to generalise the well-established ideas of the creative expediency of using a role in the
process of role creating and its artistic value. The cultural and historical method made it possible to understand the criteria
of artistry in the performing activity of role masters in different historical periods. The novelty of the research consists
in a comprehensive analysis of the role as a way of an actor’s existence in a role, their effectiveness, efficiency, and
aesthetic value in the performer’s stage activity of a certain role material. Conclusions. With the advent of reformatory
directing, the theatrical art underwent global changes in the structuring of the actor's creative workshop, expanding their range
of artistic performance. That artistic performance was specifically aimed at developing the performer’s individuality as a whole,
their internal and external technique of stage creativity, and not at emphasising artistry on the actor’s external natural data,
which were previously predicted lineage. And this prompted the shifting of the role category as the value of art to the background
and approved the artistic playing function as a large-scale performance expression. The role as a way of an actor’s existence in
a role loses its centuries-old theatrical practice, but does not leave some types of stage for contemporary theatrical art.
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Статті [2204]
Статті
Пошук
Перегляд
-
Всі матеріали
-
Колекція