Режисерські моделі авторського кіно в контексті міжкультурного діалогу. Частина 3. Творчість режисерів-авторів за сприяння міжнародних програм, фондів, конвенцій

Abstract

Мета статті полягає у виявленні проблем міжкультурного співробітництва в межах підтримки міжнародних програм, фондів, угод у процесі виробництва й світового прокату фільмів режисерських моделей авторського кіно та визначенні наукових орієнтирів, що сприятимуть комплексному аналізу феномену українського авторського кінематографу в міжкультурному середовищі. Методологія дослідження. В опрацюванні теми використано аналітичний метод для вивчення мистецтвознавчого й культурологічного аспекту проблеми. Крім того, застосовано методи систематизації та узагальнення, що стали в пригоді задля аргументації самобутності феномену режисури авторського кінематографу, її місця в сучасних культуротворчих процесах, а також визначення об’єктивних закономірностей, котрі характеризують авторські кінематографічні практики в сучасному міжкультурному просторі. Також застосовано кроскультурний метод, що сприяв виявленню особливостей виробництва й дистрибуції фільмів режисерських моделей авторського кіно в системі міжнародного співробітництва. Культурологічний підхід зумовив узагальнену соціокультурну спрямованість дослідження авторського кінематографу культури доби постмодерну та постпостмодерну. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проблема міжкультурного співробітництва у виробництві та світовому прокаті авторського кіно в Україні й за її межами в контексті функціонування програм міжнародної підтримки вперше постала предметом спеціального дослідження; виокремлено та схарактеризовано творчість українських кінорежисерів-авторів, фільми яких були створені як міжнародні проєкти за підтримки міжнародних програм та фондів; доведено доцільність використання системного методу у вивченні особливостей міжнародного фільмовиробничого та дистрибуційного процесу. Висновки. Ознайомлення з матеріалами, викладеними в статті, розширює арсенал знань щодо специфіки виробництва та прокату фільмів режисерських моделей авторського кіно в межах міжкультурних проєктів й уможливлює їх використання в навчальних курсах з теорії та історії кіно й режисури.