Abstract:
Мета роботи – проаналізувати специфіку презентації життєписів знакових постатей різних віків, довести,
що вони, ретранслюючи особистісно-творчий досвід митця, виявляють провідні концепти соціокультурної
пам'яті людства. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні міждисциплінарного підходу з
використанням низки методів: аналітичного – вивчаючи джерела, дотичні до проблематики студії; історичного –
відновлюючи умови існування креативної персони розмаїтих ер; герменевтичного – інтерпретуючи зміст
літописів; біографічного – висвітлюючи багатогранні аспекти побутування маестро; системного – комплексно
осягаючи квестію; теоретичного узагальнення – підбиваючи підсумки розвідки та ін. Наукова новизна. Вперше
національна гуманітаристика представлена працею, яка обґрунтовує взаємозв’язок між буттям майстра й
цивілізаційною ситуацією його доби. Висновки. Життєпис – унікальний жанр, котрий концентрує вагомий
корпус антропологічної інформації, простежує співдію метра, громадськості тощо. Античні взірці фіксують
прагнення здобути гармонію, поєднати духовне й матеріальне. Середньовічні – ілюструють християнські
постулати, норми благочестя, істинне призначення особи. Ренесансні зразки засвідчують філантропічний злам,
секуляризацію, осмислення персони мірою всіх речей. Просвітницькі біографії аргументують домінування
раціоналізму, наукових принципів освоєння дійсності. Романтичні описи реалізовують ідею значущості митця,
його внутрішнього єства, тотожності епохальних явищ і художніх творів. Літописи першої половини ХХ століття
знаменують антропологічні трансформації, напруженість, складність, невизначеність. Постмодерні опуси
нотують бажання перевідкрити «суб’єктивний світ», довести зв’язаність всього сущого, утвердити свободу від
будь-яких догм. Сучасні хроніки майстрів вказують на початок нової європейської ери. Індивідуально-креативні
досягнення метра, імплементовані біографією, реконструюють, транслюють соціокультурну пам'ять людства.
Остання постає сукупністю знань, суспільно значущих відомостей, надбань і механізмів їх поширення, що
відображають практику homo sapiens, концептуалізовану розмаїтими опусами.
Description:
The aim of the article is to analyse the specifics of presenting biographies of prominent profiles belonging to
different eras; to confirm their revealing the key concepts of the humanity’s sociocultural memory while retransferring
the artist’s individual and creative experience. The research methodology is based on implementing interdisciplinary
approach with a variety of the following methods. The analytical method was used to study references adjacent to the
issue of the study; the historical method was applied to renew the conditions of the existence of a creative person from
various eras. The hermeneutic method enabled interpreting the chronicles’ content; the biographical one helped revealing
multifaceted aspects of the master’s being. The systemic method was used to comprehensively consider the studied issue,
while the theoretical one was applied to summarise the research outcomes. Scientific novelty. For the first time ever,
national humanitarian studies are represented with the thesis justifying the connection between the master’s being and the
civilisation circumstances of their era. Conclusions. Biography is a unique genre concentrating a profound framework of
anthropological information, following the master’s and public’s collaboration. Antique patterns fix aspiring after
obtaining harmony and combining the spiritual and the moral. The ones from the Middle Ages illustrate Christian
postulates, holiness norms, and the personality’s genuine mission. The Renaissance profiles witness a philanthropic
turning point, circularisation, considering the person’s essence as universal extent. The Enlightenment biographies justify
the dominance of rationalism and the science principles of the reality awareness. The Romanticism chronicles implement the idea of the artist’s significance, of his inner essence and the equality of epoch phenomena and artworks. The chronicles
referring to the early XX century reflect anthropological transformations, tension, complexity, and uncertainty. The
Postmodernism opuses emphasise the wish to reconsider “the subjective world”, confirming the connection between all
the existing phenomena, asserting the freedom from any dogmas. Contemporary masters’ chronicles indicate the
beginning of the new European era. The master’s individual and creative achievements implemented via biography
reconstruct and transmit the humanity’s sociocultural memory. The latter appears as a complex of knowledge, socially
significant data, achievements and their extension mechanisms that reflect homo sapience practice being conceptualised
via various opuses.