Біографія митця: від особистісно-творчого досвіду до соціокультурної пам’яті

Микуланинець, Леся Михайлівна

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Микуланинець, Леся Михайлівна
dc.date.accessioned	2023-03-14T10:39:31Z
dc.date.available	2023-03-14T10:39:31Z
dc.date.issued	2022
dc.identifier.citation	Микуланинець Л. М. Біографія митця: від особистісно-творчого досвіду до соціокультурної пам’яті // Мистецтвознавчі записки : зб. наук. пр. 2022. Вип. 42. С. 66–70.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4760
dc.description	The aim of the article is to analyse the specifics of presenting biographies of prominent profiles belonging to different eras; to confirm their revealing the key concepts of the humanity’s sociocultural memory while retransferring the artist’s individual and creative experience. The research methodology is based on implementing interdisciplinary approach with a variety of the following methods. The analytical method was used to study references adjacent to the issue of the study; the historical method was applied to renew the conditions of the existence of a creative person from various eras. The hermeneutic method enabled interpreting the chronicles’ content; the biographical one helped revealing multifaceted aspects of the master’s being. The systemic method was used to comprehensively consider the studied issue, while the theoretical one was applied to summarise the research outcomes. Scientific novelty. For the first time ever, national humanitarian studies are represented with the thesis justifying the connection between the master’s being and the civilisation circumstances of their era. Conclusions. Biography is a unique genre concentrating a profound framework of anthropological information, following the master’s and public’s collaboration. Antique patterns fix aspiring after obtaining harmony and combining the spiritual and the moral. The ones from the Middle Ages illustrate Christian postulates, holiness norms, and the personality’s genuine mission. The Renaissance profiles witness a philanthropic turning point, circularisation, considering the person’s essence as universal extent. The Enlightenment biographies justify the dominance of rationalism and the science principles of the reality awareness. The Romanticism chronicles implement the idea of the artist’s significance, of his inner essence and the equality of epoch phenomena and artworks. The chronicles referring to the early XX century reflect anthropological transformations, tension, complexity, and uncertainty. The Postmodernism opuses emphasise the wish to reconsider “the subjective world”, confirming the connection between all the existing phenomena, asserting the freedom from any dogmas. Contemporary masters’ chronicles indicate the beginning of the new European era. The master’s individual and creative achievements implemented via biography reconstruct and transmit the humanity’s sociocultural memory. The latter appears as a complex of knowledge, socially significant data, achievements and their extension mechanisms that reflect homo sapience practice being conceptualised via various opuses.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета роботи – проаналізувати специфіку презентації життєписів знакових постатей різних віків, довести, що вони, ретранслюючи особистісно-творчий досвід митця, виявляють провідні концепти соціокультурної пам'яті людства. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні міждисциплінарного підходу з використанням низки методів: аналітичного – вивчаючи джерела, дотичні до проблематики студії; історичного – відновлюючи умови існування креативної персони розмаїтих ер; герменевтичного – інтерпретуючи зміст літописів; біографічного – висвітлюючи багатогранні аспекти побутування маестро; системного – комплексно осягаючи квестію; теоретичного узагальнення – підбиваючи підсумки розвідки та ін. Наукова новизна. Вперше національна гуманітаристика представлена працею, яка обґрунтовує взаємозв’язок між буттям майстра й цивілізаційною ситуацією його доби. Висновки. Життєпис – унікальний жанр, котрий концентрує вагомий корпус антропологічної інформації, простежує співдію метра, громадськості тощо. Античні взірці фіксують прагнення здобути гармонію, поєднати духовне й матеріальне. Середньовічні – ілюструють християнські постулати, норми благочестя, істинне призначення особи. Ренесансні зразки засвідчують філантропічний злам, секуляризацію, осмислення персони мірою всіх речей. Просвітницькі біографії аргументують домінування раціоналізму, наукових принципів освоєння дійсності. Романтичні описи реалізовують ідею значущості митця, його внутрішнього єства, тотожності епохальних явищ і художніх творів. Літописи першої половини ХХ століття знаменують антропологічні трансформації, напруженість, складність, невизначеність. Постмодерні опуси нотують бажання перевідкрити «суб’єктивний світ», довести зв’язаність всього сущого, утвердити свободу від будь-яких догм. Сучасні хроніки майстрів вказують на початок нової європейської ери. Індивідуально-креативні досягнення метра, імплементовані біографією, реконструюють, транслюють соціокультурну пам'ять людства. Остання постає сукупністю знань, суспільно значущих відомостей, надбань і механізмів їх поширення, що відображають практику homo sapiens, концептуалізовану розмаїтими опусами.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	біографія митця	uk_UA
dc.subject	особистісно-творчий досвід	uk_UA
dc.subject	історичні епохи	uk_UA
dc.subject	соціокультурна пам'ять	uk_UA
dc.title	Біографія митця: від особистісно-творчого досвіду до соціокультурної пам’яті	uk_UA
dc.title.alternative	Artist’s Biography: from Individual and Creative Experience to Sociocultural Memory	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA