Abstract:
Мета роботи. Наукова проблема висвітлена з метою систематизувати, узагальнити відомі та
нові знання про електронні комунікації в інформаційно-аналітичній діяльності з погляду сьогодення
та перспектив їх використання. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів опису,
інформаційної діагностики, оглядово-аналітичного, узагальнення та системного підходів. Наукова
новизна роботи полягає в узагальненні та систематизації відомих і нових знань про електронні комунікації в аналітиці з погляду сьогодення та перспектив їх використання в межах одного дослідження.
Висновки. У статті висвітлено сучасні думки дослідників та авторську позицію щодо використання
електронних комунікацій в інформаційно-аналітичній діяльності, розкрито у зв’язку із цим нові можливості й переваги сучасної онлайн-аналітики (операційної), при цьому вказано на загрози й небезпеки,
пов’язані з цифровізацією та автоматизацією інформаційних процесів. Проаналізовано роботи вітчизняних дослідників: О. Адлера, І. Віннікової, В. Гловацького, О. Калити, О. Оксентюка, П. Пуцентейло, І. Хвальчик, Л. Волощук, К. Шапошнікової та ін. Їхні сучасні погляди на використання електронних комунікацій в інформаційно-аналітичній діяльності лягли в основу викладу основного матеріалу. Підкреслено, що маємо об’єктивний процес розвитку електронних інформаційних технологій і від
нашого вибору залежить, чи будемо мати конкурентні переваги, використовуючи їх з максимальною
користю. Описано окремі інформаційні технології, їх можливості застосування в інформаційно-аналітичній діяльності. На основі опрацьованого матеріалу, логіки інформаційно-аналітичного процесу
запропоновано використання тих чи інших електронних комунікацій залежно від предмету аналізу та
інших чинників. Методика ґрунтується на системному використанні електронних технологій в інформаційно-аналітичному процесі. Практичне використання цих технологій однозначно впливає на швидкість та якість прийняття управлінських рішень, що сприятиме ефективності будь-якої діяльності
Description:
The goal of the work. The scientific problem is highlighted with the aim of systematizing and
summarizing the known and new knowledge about electronic communications in information and analytical
activities from the point of view of the present and the prospects of their use. The research methodology
consists in the application of methods of description, information diagnostics, review and analysis,
generalization and system approach. The scientific novelty of the work consists in the generalization and systematization of known and new knowledge about electronic communications in analytics from the point of
view of the present and the prospects of their use within one study. Conclusions. The article highlights the
current opinions of researchers and the author's position on the use of electronic communications in
information and analytical activities, and in this connection reveals new opportunities and advantages of
modern online (operational) analytics, while pointing out the existing threats and dangers associated with
with digitization and automation of information processes. The works of domestic researchers were analyzed:
O. Adler, I. Vinnikova, V. Glowatskyi, O. Kalita, O. Oksentiuk, P. Pucenteilo, I. Khvalchyk., L. Voloshchuk,
K. Shaposhnikova and others. Their modern views on the use of electronic communications in information and
analytical activities formed the basis of the presentation of the main material. It is emphasized that we have
an objective process of development of electronic information technologies and it depends on our choice
whether we will have competitive advantages, using them with maximum benefit. Separate information
technologies, their advantages and possibilities of application in information and analytical activities are
described. Based on the studied material, the logic of the information-analytical process, the author suggests
the use of certain electronic communications depending on the subject of analysis and other factors. The
methodology is based on the systematic use of electronic technologies in the information and analytical
process. The practical use of these technologies clearly affects the speed and quality of management decisionmaking, which will contribute to the efficiency of any activity.