Abstract:
The purpose of the article is to substantiate the possibilities of using the international experience in the field of
cultural and artistic practices as a humanitarian strategy for psychosocial support for children and youth in Ukraine under
martial law, based on a cultural analysis of the implementation of the «Mobile Arts for Peace» (MAP) art project. The
research methodology is to use interdisciplinary and comparative approaches to study the specifics of the therapeutic
impact of various types of arts – theatre, music, visual arts, choreography in the implementation of international art
projects in post-conflict societies. The main research methods are: the method of hermeneutic analysis – for the
interpretation of works of art created within certain national cultures; the method of semiotic analysis –for revealing the
meanings and values of artistic phenomena as sign systems; the method of psychological experiment – for analysing the
results of using innovative artistic methods in the process of psychological support for project participants. The scientific
novelty consists in summarising the international experience of developing and implementing the «Mobile Arts for
Peace» art project in different countries of the world – Rwanda, Nepal, Indonesia, Kyrgyzstan; substantiating the
possibilities of providing psychosocial support to participants in art projects as forms of cultural and artistic practices;
identifying the features of the MAP project implementation based on the specifics of national cultural traditions, historical,
and cultural memory, and the depth of cultural trauma in each society. Conclusions. The analysis of the process of
implementing the «Mobile Arts for Peace» art project allowed us to summarise the international experience of engaging
art as an effective tool for peacebuilding, establishing dialogue, and providing psychological assistance to societies in
countries that have gone through various types of conflicts. The studied international experience can be successfully used
to develop concepts, programs, and methodological recommendations adapted to the needs of Ukrainian society in the
context of war.
Description:
Мета статті – на основі культурологічного аналізу процесу реалізації мистецького проєкту «Мобільні
мистецтва заради миру» («Mobile Arts for Peace», MAP) обґрунтувати можливості використання набутого
міжнародного досвіду в сфері культурно-мистецьких практик як гуманітарної стратегії для психосоціальної
підтримки дітей та молоді в Україні. Методологія дослідження полягає у використанні міждисциплінарного та
компаративного підходів для вивчення специфіки терапевтичного впливу різних видів мистецтв – театрального,
музичного, образотворчого, хореографічного у процесі реалізації міжнародних мистецьких проєктів у
постконфліктих суспільствах. Провідними методами дослідження є: метод герменевтичного аналізу – для
інтерпретації творів мистецтва, створених в межах певних національних культур; метод семіотичного аналізу –
для розкриття смислів та значень мистецьких феноменів як знакових систем; метод психологічного
експерименту – для аналізу результатів використання інноваційних мистецьких методів у процесі психологічної
підтримки учасників проєктів. Наукова новизна полягає в узагальненні міжнародного досвіду розробки та
реалізації мистецького проєкту «Мобільні мистецтва заради миру» в різних країнах світу – Руанді, Непалі,
Індонезії, Киргизстані; обґрунтуванні можливостей надання психосоціальної підтримки учасникам мистецьких проєктів як форм культурно-мистецьких практик; виявленні особливостей впровадження проєкту, заснованих на
специфіці національних культурних традицій, історичної та культурної пам’яті, глибини культурної травми в
кожному із суспільств. Висновки. Здійснений аналіз процесу реалізації мистецького проєкту «Мобільні
мистецтва заради миру» дозволив узагальнити міжнародний досвід залучення мистецтва як ефективного
інструменту для розбудови миру, встановлення діалогу, надання психологічної допомоги суспільствам країн, які
пройшли через різні види конфліктів – військовий, етнічний тощо. Вивчений міжнародний досвід може бути
успішно використаний для розробки концепцій, програм, методичних рекомендацій, адаптованих для потреб
українського соціуму в умовах війни.