Організація туристичної діяльності в природних ландшафтах повоєнного періоду

Abstract

Метою роботи є дослідити та обґрунтувати зміст туристичної діяльності в природних ландщафтах, зокрема на основі спелеологічних ресурсів, у повоєнний період. Методологічну основу дослідження склали принципи соцiокультурнoгo та полісистемнoгo аналiзу, порiвняльний і структурно-системний методи наукового пізнання, що дають можливість розглянути напрями розвитку туризму в поствоєнний час і з’ясувати специфіку організації туристичної діяльності в спелеологічних ландшафтах. Наукова новизна статті полягає в актуалізації уваги на рекреаційних заняттях у природних комплексах, зокрема спелеологічних, оскільки спелеологічний вид туризму в умовах війни та в післявоєнний час можна розглядати як природну модель зняття емоційного стресу, адаптації до незвичних умов та профілактики негативних змін у фізичному та психічному здоров’ї. Висновки. Заняття різними формами туристичної рекреації в природних ландшафтах повоєнного періоду має відбуватися на засадах збереження навколишнього середовища та знайомства з місцевими культурними традиціями. При проєктуванні туристично-рекреаційних парків на базі спелеологічних та спелестологічних об’єктів набір функціональних зон визначають, відповідно до соціокультурних і природних особливостей території.