Короткий опис(реферат):
Метою роботи є дослідити та обґрунтувати зміст туристичної діяльності в природних ландщафтах, зокрема
на основі спелеологічних ресурсів, у повоєнний період. Методологічну основу дослідження склали принципи
соцiокультурнoгo та полісистемнoгo аналiзу, порiвняльний і структурно-системний методи наукового пізнання,
що дають можливість розглянути напрями розвитку туризму в поствоєнний час і з’ясувати специфіку організації
туристичної діяльності в спелеологічних ландшафтах. Наукова новизна статті полягає в актуалізації уваги на
рекреаційних заняттях у природних комплексах, зокрема спелеологічних, оскільки спелеологічний вид туризму
в умовах війни та в післявоєнний час можна розглядати як природну модель зняття емоційного стресу, адаптації
до незвичних умов та профілактики негативних змін у фізичному та психічному здоров’ї. Висновки. Заняття
різними формами туристичної рекреації в природних ландшафтах повоєнного періоду має відбуватися на засадах
збереження навколишнього середовища та знайомства з місцевими культурними традиціями. При проєктуванні
туристично-рекреаційних парків на базі спелеологічних та спелестологічних об’єктів набір функціональних зон
визначають, відповідно до соціокультурних і природних особливостей території.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to research and justify the content of tourist activities in natural landscapes, in
particular on the basis of speleological resources in the post-war period. The research methodology is based on the
principles of socio-cultural and polysystemic analysis, comparative and structural-systemic methods of scientific
knowledge, which make it possible to consider the trends of tourism development in the post-war period and to find out
the specifics of the organisation of tourist activities in speleological landscapes. The scientific novelty of the study is
determined by the actualisation of attention to recreational activities in natural complexes, in particular speleological
ones, since speleological tourism activities in war and post-war time can be considered as a natural model of emotional
stress relief, adaptation to unusual conditions and prevention of negative changes in physical and mental health.
Conclusions. Doing various tourist recreation in the natural landscapes of the post-war period should take place on the
basis of environmental protection and familiarity with local cultural traditions. When designing tourist and recreational
parks based on speleological and spelestological sites, a set of functional zones is determined on the basis of the socio cultural and natural features of the territory.