До питання політичної міфології як складової української політичної культури на сучасному етапі

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати міфосимволічний вимір української політичної культури як семантичного каталізатора соціально-політичних дискурсів та важливий засіб конструювання політичної ідентичності в умовах викликів сьогодення. Методологія дослідження. Застосовано культурологічний підхід, який встановлює зв'язок політичних процесів та організацій з оригінальним культурним змістом, а політичну культуру трактує як частину культури соціуму, що зберігає її прикметні ознаки. Також цей підхід, у поєднанні зі структурно-функціональним і проблемно-діагностичним підходами, допомагає пізнати роль та особливості використання політичних міфів і символів у контексті української політичної культури, з урахуванням сучасних викликів. Наукова новизна. Уперше розглянуто саме культурознавчі аспекти функціонування української політичної міфології та символіки у ХХІ столітті. Висновки. Продемонстровано, як саме наративи, цінності й архетипи, пов’язані з міфологічним світосприйняттям, працюють на нерефлексивному рівні колективної та індивідуальної політичної свідомості. Виділено конструктивні й деструктивні політичні міфи та розглянуто специфіку їх реалізації в межах символічної політики. Доведено зв’язок між різноманітними сучасними практиками символічної політики та когнітивно-комунікативними структурами національної пам’яті, зокрема й через динаміку символічних схем проєкцій та інтеракцій у політичній культурі. Виявлення та розкриття потенціалу дієвості політичної міфосимволіки саме крізь призму культурального аналізу дає змогу поглянути на неї як на інструмент соціального конструювання політичної ідентичності та маніфестації цивілізаційного вибору України.