Фортепіанні композиції А. Штогаренка,  Платона і Георгія Майбородів, А.Кос-Анатольського у  вираженні стильових ознак традиціоналізму

Іванова, Людмила Олександрівна

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Іванова, Людмила Олександрівна
dc.date.accessioned	2023-04-26T12:47:33Z
dc.date.available	2023-04-26T12:47:33Z
dc.date.issued	2023
dc.identifier.citation	Іванова Л. О. Фортепіанні композиції А. Штогаренка, Платона і Георгія Майбородів, А.Кос-Анатольського у вираженні стильових ознак традиціоналізму // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. №1. С. 247–252.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4814
dc.description	The purpose of the article is to reveal in the works of A. Shtoharenko, brothers Platon and Heorhii Maiboroda, A. Kos Anatolskyi, who are bright representatives of the traditionalist worldview, typical for them general stylistic ways of embodiment of the demands of the present day, using certain achievements of modernism, but not going beyond the traditionalist artistic position. The methodological basis of the work is based on the principles of the intonation approach, that is, based on the understanding of the genetic unity of speech and music, which is characterised by an organic complex interdisciplinary coverage of expressiveness of words, music, and imagery. This vision of musical expression coincides with modern art history research methods, among which we highlight historical-musicological, genre-stylistic, interpretive-hermeneutic, and semiotic-aesthetic. O. Markova’s metaphysics of musical history has become the methodological basis of the research [7]. The scientific novelty of the obtained results lies in the expansion of ideas about modern musical dimension of the stylistic heritage of the last century as the embodiment of the aprogressive paradigmatic principle of expression of traditionalism of the 20th century, with the awareness of the epochal «vibration» of the identification of the specified stylistic quality depending on the specifics of the nationwide manifestation of the corresponding thought stereotypes. Conclusions. The named masters consciously gravitated towards the academic stability of the expressive principles of music, but in no way bypassing the echo of the «call of time» and investing in their compositions more often impressionistic-fauvist, pro-neoclassical, and primitivist stylistic indicators. The salon slant of the applied piano is something that is permanently established in the palette of presented images-meanings, in which not so much folklorism, but precisely the lyrical excess of exposition is combined with sonata-like structures, «extinguishing» dramatic and theatrical expressiveness.	uk_UA
dc.description.abstract	Метою роботи є виявлення у творчості А.Штогаренка, братів Платона та Георгія Майбородів, А.Кос-Анатольського як яскравих представників традиціоналістського світобачення відповідних їх загальній стильовій позиції способів утілення покликів часу зі зверненням до певних напрацювань модерну, але без виходу за межі традиціоналістської мистецької позиції. Методологічна основа роботи будується на принципах інтонаційного підходу, тобто базованого на розумінні ґенетичної єдності мовлення і музики, якому властива органічна комплексна міждисциплінарна охопленість виразності слова, музики й зображальності. І таке бачення музичного вираження збігається із сучасними мистецтвознавчими дослідницькими методами, серед яких виділимо: історико-музикознавчий, жанрово-стильовий, інтерпретативно-герменевтичний, семіотично-естетичний. Методологічним підгрунтям сталa метафізика музичної історії (за О. Марковою). Наукова новизна отриманих результатів полягає в розширенні уявлень про сучасний музичний вимір стильового спадку минулого століття як утілення апрогресистського парадигмально вииступаючого принципу вираження традиціоналізму ХХ століть, з усвідомленням епохальної «вібраційності» виявлення вказаної стильової якості залежно від конкретики загальнонаціонального прояву відповідних мислительних стереотипів. Висновки. Названі майстри свідомо тяжіли до академічної сталості виразних принципів музики, але ніяк не минали відгомону на «поклик часу» та вкладали у свої композиції частіше імпресіоністично-фовістські, пронеокласичні й примітивістські стильові показники. Салонний нахил застосованої піаністики становить дещо постійно-усталене в палітрі представлених образів-смислів, у яких не стільки фольклоризм, а саме лірична надмірність викладення сполучається із сонатноподібними структурами, «гасячи» драматично-театральні виразності .	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	традиціоналізм	uk_UA
dc.subject	стиль у музиці	uk_UA
dc.subject	музичний жанр	uk_UA
dc.subject	фортепіанний стиль гри	uk_UA
dc.subject	піанізм	uk_UA
dc.title	Фортепіанні композиції А. Штогаренка, Платона і Георгія Майбородів, А.Кос-Анатольського у вираженні стильових ознак традиціоналізму	uk_UA
dc.title.alternative	Piano Compositions by A. Shtoharenko, Platon and Heorhii Maiborod, A. Kos Anatolskyi in Expression of Traditionalism Stylistic Features	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA