Концепція вокальної педагогіки Валентини Антонюк у контексті розвитку української вокальної школи

Abstract

Мета статті полягає в розкритті теоретичних основ, педагогічних принципів і методів навчання Валентини Антонюк у контексті розвитку української вокальної школи. Методологія дослідження спирається на комплексному поєднанні історико-культурологічного методу (в осмисленні культурних, художніх факторів у формуванні педагогічної концепції В. Антонюк у контексті розвитку національної вокальної школи в Україні) і методу естетико-стильового аналізу (у виявленні характеристик педагогічних принципів і пріоритетів у викладацькій діяльності В. Антонюк). Наукова новизна статті полягає в розкритті сучасного розуміння феномену «вокальна школа», пов’язаного з індивідуальною творчістю виконавця, ствердженні, що є базовим для концепції вокальної педагогіки В. Антонюк у контексті професійних особливостей творчих особистостей. Висновки. Педагогічну увагу В. Антонюк зосереджено на засобах звукоутворення і звуковедення, реалізації вокального дихання, використанні резонаторів голосового апарату, принципів постановки голосу, артикуляційних та інтонаційних основ виконання, виконавської свободи й індивідуального виконавського бачення образу. Серед педагогічних пріоритетів навчання – прагнення до особистісного розуміння студентом вокального твору, його художньо-смислової інтерпретації і наповнення виконання твору максимальною деталізацією різноманітних виражальних засобів.