Короткий опис(реферат):
The purpose of the article is to reveal a variety of genres and styles, in which musical interpretations of Ukrainian
classical poets’ texts appear. The methodology. Due to the specific features of the research, the combination of
musicology and literary methods should be involved, as well as general scientific methods. So that, the musical analysis
and the observation of stage production take place in direct connection with the features of the literal works and in general
sociocultural context. Comparative method has been used to identify the characteristic features of such interpretations in
different eras and in the works of different artists. The facts were summarised and structured with the use of the analytical
method. Scientific novelty of the work lies in the presenting of the genre-style diversity of musical interpretations of the
poetry of Ukrainian classics. Features of most musical works of the modern performers are described for the first time.
Conclusions. The poetry of Ukrainian classics has a prominent feature – internal musicality, which up till now makes
composers and singers turn to it and create their own new interpretations. This feature helps poetry to appear in the great
variety of musical genres: from vocal, for example, song, romance or ballade, to genres that are bound with dance or
theatre art, such as musical, mono-play, opera, or ballet. Traditionally, musical interpretations of the poetry were related
to classical music. However, musicians’ attitude to the interpretation of the poetry of Ukrainian classics totally changed
in the end of the XX century. After Ukraine reached its Independence, such interpretations have done the «break-out»
and widened their stylistic paradigm to the great diversity – from academic acoustics to rock, rap core and many other
different styles. To present these features, the musical compositions of the duo «Telniuk Sisters», bands «Komu Vnyz»,
«Plach Yeremii», «Haidamaky», and «Tartak» were used in the research. The article also illustrates the interpretations of
the literary heritage of the classics in ballet art, as a vivid example of the fact that not only vocal works are born from the
interaction of words and music.
Суть розробки, основні результати:
Мета статті – розкриття жанрово-стильової різноманітності музичних творів, які інтерпретують поетичну
спадщину українських класиків. Методологія. Специфіка дослідження передбачає поєднання музикознавчих та
літературознавчих методів, а також загальнонаукових методів. Так слуховий аналіз музичних творів,
спостереження за сценічними постановками художніх номерів відбувається у безпосередній реляції з
особливостями творів літературних, а також у загальному соціокультурному контексті. Компаративістичний
метод дозволяє виявити характерні ознаки таких інтерпретацій в різні епохи та в творчості різних виконавців.
Аналітичний метод дає можливість ці факти узагальнити та структурувати. Наукова новизна роботи полягає у
представленні різноманітності жанрів та стилів, у яких постають музичні інтерпретації поезії українських
класиків. У роботі вперше розглянуто жанрово-стильові особливості певних музичних творів сучасних естрадних
виконавців, які інтерпретують поетичну спадщину українських класиків. Висновки. Провідна риса творів
видатних українських поетів, внутрішня музичність, продовжує і сьогодні спонукати композиторів та виконавців
створювати нові музичні інтерпретації поетичних текстів. Ця риса дозволяє здобути поезіям музичне обрамлення
у цілому розмаїтті жанрів музичного мистецтва – від вокальних, наприклад, пісня, романс, балада, до жанрів,
споріднених з хореографічним, театральним мистецтвом, таких як мюзикл, моновистава, опера, балет тощо.
Традиційно, музичні інтерпретації поезій були пов’язані з класичною музикою. Проте, наприкінці ХХ ст. у музикантів кардинально змінилося ставлення до інтерпретування спадщини українських класиків. Із здобуттям
Україною Незалежності, такі інтерпретації здійснили справжній прорив та розширили свою стильову парадигму
to the great diversity – від академічної акустики до року, реп-кору, та багатьох інших стилів. Для ілюстрації було
обрано творчість дуету «Сестри Тельнюк», гуртів «Кому Вниз», «Плач Єремії», «Гайдамаки», «Тартак». Також
у статті проілюстровано інтерпретації літературної спадщини класиків у балетному мистецтві, як яскравий зразок
того, що не тільки вокальні твори народжуються із взаємодії слова та музики.