Світові спілки мовників як інституції розвитку та підтримки телеіндустрії у ХХІ столітті.

Abstract

Мета дослідження – аналіз місій, ключових напрямів і принципів роботи основних світових спілок мовників як вагомого інституційного аспекту розвитку телеіндустрії та аудіовізуальної культури у ХХІ ст. Методологія дослідження. У статті застосовані, по-перше, системний підхід, котрий дає змогу поглянути на спілки мовників як на невід’ємні елементи теле- та аудіовізуальної індустрії, а по-друге, принципи історичного неоінституціоналізму, згідно з якими спілки мовників сприймаються як історично сформовані структури та інституції, які зумовлюють процеси розвитку та підтримки галузі, а обрана ними інституційна траєкторія визначає параметри теледискурсу сьогодні. Наукова новизна. Вперше на рівні наукової статті розглянуто місце та особливості роботи світових спілок мовників як інституцій розвитку та підтримки телеіндустрії у ХХІ ст. Висновки. Наголошено на визначальній ролі світових спілок мовників, які у ХХІ ст. залишаються одними з ключових суб’єктів і гравців на міжнародному медіаринку. На прикладі таких інституцій, як European Broadcasting Union, African Union of Broadcasting, Asia-Pacific Broadcasting Union (що забезпечують нормативно-технічний супровід і підтримку своїх членів, обмін технологіями, програмами та інноваціями, створюють умови для навчання та співпраці через конференції, робочі групи, тренінги тощо, міжнародне частотне планування та координацію, сприяють впливу телеіндустрії та аудіовізуального виробництва на соціально-економічний розвиток регіону) доведено, що світові спілки мовників залишаються потужним інструментом впливу на міжнародній арені та драйвером розвитку теле- й аудіовізуальних індустрій на сучасному етапі.