Abstract:
Мета роботи ‒ висвітлити питання музейних колекцій як джерелознавчої бази експертизи, яку на сьогодні
вважають окремим напрямом науково-прикладних досліджень; уточнити спорідненість експертизи та атрибуції
культурних цінностей, з урахуванням завдань і методів, які вони використовують під час науково-дослідної
роботи. Методи дослідження. Для досягнення мети були використані аналітичний, історичний, гносеологічно аксіологічний та метод теоретичного узагальнення з метою конкретизування проблеми використання музейних
зібрань як джерельної бази експертизи культурних цінностей. Наукова новизна одержаних результатів полягає
в теоретичному осмисленні можливості застосувати музейні колекції як джерельну базу для експертних
досліджень з метою уточнення та поглиблення знань про культурні цінності. Розгляд музейних колекцій як
основи експертних досліджень є спробою вийти за межі традиційного мистецтвознавства та зробити акценти на
об’єктивних показниках, наблизитись до формування більш точних висновків. Крім того, використання музейних
колекцій стимулюватиме дослідника бути уважним до деталей і мотивуватиме поглиблювати знання. Висновки.
Для того щоб зрозуміти значущість джерельної бази експертних досліджень у системі захисту та популяризації
культурних цінностей, було систематизовано наявні базові поняття. Встановлено спільність і взаємозалежність
між експертизою та атрибуцією ‒ обґрунтована думка фахівця з багаторічним досвідом й унікальними знаннями.
Верховенство музеїв у галузі експертизи має низку переваг, тому що кожна річ, з погляду музейника, має своє,
чітко визначене місце в системі культурних цінностей.
Description:
The purpose of the article is to highlight the issues of museum collections as a database of expertise, which today
is considered a separate direction of scientific and applied research. The affinity between the expertise and attribution of
cultural values have been specified taking into account the tasks and methods they use during scientific research work.
Research methods. To achieve the research goal, analytical, historical, epistemological, and axiological method, the
method of theoretical generalisation have been used in order to specify the problem of using museum collections as a
database for the examination of cultural values. Scientific novelty of the obtained results lies in the theoretical
understanding of the possibility to use museum collections as a database for expert examinations in order to specify and
deepen the knowledge about cultural values. This approach is an attempt to go beyond traditional art studies and make
emphasis on the objective data, draw more accurate conclusions. Moreover, the use of museum collections may encourage
a researcher to be more attentive to details and to deepen their knowledge. Conclusions. In order to understand the
significance of the database of expert research in the system of protection and popularisation of cultural values, the
existing basic concepts have been systematised. The commonality and interdependence have been established between
the expertise and attribution, which is a well-founded opinion of a specialist with many years of experience and unique
knowledge. The supremacy of museums in the field of expertise has a number of advantages, since each item, from the
point of view of a museologist, has its own, strictly defined place in the system of cultural values.