Abstract:
Мета роботи – окреслити здобутки, перспективи трансформації та визначити перепони на
шляху впровадження систем, елементів штучного інтелекту (ШІ) й алгоритм їх подолання у вітчизняних
бібліотечно-інформаційних установах. Методологія дослідження: застосовано принципи системності,
узагальнення, об’єктивності, а також загальні методи наукового дослідження – аналіз, синтез, порівняння, аналітичний моніторинг елементів ШІ в бібліотеках країни. Наукова новизна роботи полягає
у висвітленні, з акцентом на ключові аспекти, перешкод на шляху додавання інтелектуальних ресурсів
ШІ в роботу книгозбірень у реаліях сьогодення. Висновки. Відображено напрацювання, основні напрями використання та причини обмеження інтенсивної інтеграції систем та елементів ШІ у бібліотечну практику; особливості застосування складових ШІ, практичний потенціал ресурсності надвисокочастотних технологій у вітчизняних бібліотеках. Зазначена вище практика в бібліотеках є особ ливо актуальною при воєнному стані та глибинних зрушеннях. Вона сприятиме загальнодоступності
інформації та самоосвіті; досяжності передових технологічних напрацювань; дасть змогу реалізувати подальші кроки у формуванні нового цифровізаційного фокусу книгозбірень та модифікації бібліотечної діяльності; ґрунтовно сформує підхід до векторів впливу галузі на суспільство; новацій у
моделі відносин «бібліотека – користувач» з урахуванням цивілізаційних викликів. Досліджені тенденції
щодо додавання інтелектуальних систем, елементів штучного інтелекту сприятимуть еволюціонуванню технологічних пропозицій у бібліотечно-інформаційних установах. Розглянуто питання щодо
сумісності додавання інтелектуальних складових у роботу бібліотечної галузі в умовах нинішніх реалій
у країні та відповідний алгоритм дій на довгострокову перспективу.
Description:
The purpose of the study is to outline achievements, prospects for transformation and identify obstacles
to the implementation of systems, elements of artificial intelligence (AI) and the algorithm for overcoming
them in national library and information institutions. Research methodology: the principles of systematicity,
generalisation, objectivity, and general methods of scientific research – analysis, synthesis, comparison,
analytical monitoring of AI elements in libraries of the country – are applied. The scientific novelty of the
work is to highlight, with an emphasis on key aspects, the obstacles to the addition of AI intellectual resources
to the work of libraries in the realities of today. Conclusions. The article reflects the developments, main areas
of use and reasons for limiting the intensive integration of AI systems and elements into library practice.
Features of the application of AI components, practical potential of ultra-high-frequency technologies in
national libraries. The above-mentioned practice in libraries is especially relevant during martial law and the
times of profound changes. It will facilitate public access to information and self-education; access to
advanced technological developments; allow further steps in the formation of a new digitalisation focus of
libraries and modification of library activities; thoroughly form an approach to the vectors of the industry's influence on society; innovations in the model of library-user relations, taking into account civilisation
challenges. The studied trends in the addition of intelligent systems and elements of artificial intelligence will
contribute to the voluntarisation of technological proposals in library and information institutions. As a result
of the study, the issue of compatibility of adding intellectual components to the work of the library industry
with the realities of the country and the corresponding algorithm of actions for the long-term is considered.