Abstract:
Метою статті є дослідження міських масових заходів як специфічної форми суспільної комунікації, її
інституційні та комунікативні характеристики, особливості сучасного стану. Методологія дослідження.
Застосовано метод аналізу, що дає змогу дослідити наукові теорії щодо ключових понять дослідження; для
розгляду фактологічних матеріалів стосовно культурологічного феномену масового івенту застосовано метод
аналогії; метод порівняння сприяв встановленню спільних і відмінних переваг у масових заходах сучасності.
Культурологічний підхід став ключовим у теоретичному обґрунтуванні феноменології сучасних івентів як явищ
культурно-практичної діяльності. Наукова новизна роботи полягає в спробі теоретичної концептуалізації
феномену масових івентів з позиції культурологічного підходу як явищ, що є вагомим чинником формування
соціокультурних аспектів суспільного розвитку, його ціннісного самовизначення. Висновки. Масові свята і
видовища існують у кожному суспільстві як неодмінний інститут, суспільне і культурне явище, що об'єднує різні
верстви населення, формуючи своєрідну форму регуляції людської діяльності. Це динамічна структура, розвиток
якої здійснюється в загальному полі історико-культурного середовища, що визначає характер і змістове
наповнення. Масові свята і видовища як найважливіша складова історії та сучасності культури є невід'ємним
елементом соціокультурної системи, при розумному підході до цього феномену вони могли б слугувати
запорукою соціальної гармонії і інтеграції.
Description:
The purpose of the article is to research urban mass events as a specific form of public communication, its
institutional and communicative characteristics, and the peculiarities of its current state. Research methodology. The
method of analysis is applied to investigate scientific theories on the key concepts of the study; the method of analogy is
used to examine factual materials on the cultural phenomenon of the mass event; the method of comparison contributed
to the establishment of common and distinctive advantages in modern mass events. The cultural approach has become
the key to the theoretical justification of the phenomenology of modern events as phenomena of cultural and practical
activity. The scientific novelty of the work is an attempt to theoretically conceptualise the phenomenon of mass events
from the standpoint of the cultural approach as phenomena that are an important factor in the formation of socio-cultural
aspects of social development, and its value self-determination. Conclusions. Mass festivals and spectacles exist in every
society as an indispensable institution, a social and cultural phenomenon that unites different segments of the population,
forming a peculiar form of regulation of human activity. It is a dynamic structure, the development of which is carried
out in the general field of the historical and cultural environment, which determines the nature and content. Mass festivals
and spectacles as the most important component of the history and modernity of culture are an integral element of the
socio-cultural system, and with a reasonable approach to this phenomenon, could serve as a guarantee of social harmony
and integration.