Abstract:
Метою дослідження є висвітлення трансформації екслібриса доби незалежності: художня образність та
графіка. Методологія роботи полягає в залученні аналітичного підходу задля висвітлення особливостей розвитку
екслібриса доби незалежності. Важливим елементом досліджень стали спостереження, опис, що дозволило
дослідити та окреслити окремі аспекти міжнародної культурної співпраці, зокрема активної участі у міжнародних
виставках-конкурсах. Новизна дослідження полягає в систематизації та узагальненні досягнень графіки малих
форм, важливих історичних та соціокультурних змін, які засвідчили поглиблений інтерес до неї з боку
художників-графіків. Вперше підсумовано обсяг найбільш значних видань підготовлених українськими
науковцями на шляху ґрунтовного дослідження екслібрисної спадщини. Наочно продемонстровано виконання
поставлених у меті дослідження задач. Висновки. Значні досягнення українських екслібрисистів за роки
Незалежності стали результатом серйозного зрушення у політичній, соціальній, економічній системі країни.
Книжковим знаком зацікавилися навчальні заклади культури, музеї та бібліотеки, що сприяло появі навчальних
видань і наукових досліджень, які стимулювали поглиблене вивчення етапів його розвитку та символічної мови.
Активізувалася виставкова діяльність, про український екслібрис дізналися в багатьох країнах світу й належним
чином оцінили його досягнення. Були проведені за кордоном не лише колективні, а й персональні виставки
відомих художників. Появі нових книжкових знаків сприяли численні виставки-конкурси до ювілейних дат, які
проводилися у багатьох країнах світу, також знайшли відображення в творчості екслібрисистів, вони спонукали
їх не лише до нових творчих звершень, а й сприяли створенню численної портретної галереї видатних діячів
культури і мистецтва. Мистецтво графіки малих форм доби незалежності позначається, перш за все, утворенням
нових парадигм та канонів, особлива увага звернена до національної тематики.
Description:
The purpose of the study is to highlight the transformation of the bookplate of the independence era: artistic
imagery and graphics. The research methodology is to use an analytical approach to highlight the peculiarities of the
development of the bookplate of the era of independence. An important element of the research was observation and
description, which allowed us to explore and outline certain aspects of international cultural cooperation, including active
participation in international exhibitions and competitions. The novelty of the study lies in the systematisation and
generalisation of the achievements of small-form graphics, important historical and socio-cultural changes that have
shown a deepened interest in it on the part of graphic artists. For the first time, the volume of the most significant
publications prepared by Ukrainian scholars on the way to a thorough study of the bookplate heritage is summarised. The
fulfilment of the research objectives is clearly demonstrated. Conclusions. Significant achievements of Ukrainian
bookbinders during the years of Independence were the result of a major shift in the country’s political, social, and
economic system. Cultural institutions, museums, and libraries became interested in the bookplate, which led to the
emergence of educational publications and research that stimulated an in-depth study of the stages of its development and
symbolic language. Exhibition activities intensified, and Ukrainian bookplates became known in many countries around
the world and were duly appreciated for their achievements. Not only collective but also personal exhibitions of famous
artists were held abroad. The emergence of new book marks was facilitated by numerous exhibitions and competitions
dedicated to anniversaries held in many countries of the world, and was also reflected in the work of bookplate designers,
which encouraged them not only to new creative achievements, but also contributed to the creation of a large portrait gallery of prominent cultural and artistic figures. The art of small-form graphics of the independence era is marked, first
of all, by the creation of new paradigms and canons, with special attention paid to national themes.