Візуальне сприйняття звукообразів у фортепіанній та оркестровій музиці «Вій»  українських композиторів

Афоніна, Олена Сталівна

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

Візуальне сприйняття звукообразів у фортепіанній та оркестровій музиці «Вій» українських композиторів

Афоніна, Олена Сталівна

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4987

Date: 2023

Abstract:

Мета статті полягає в аналізі візуального сприйняття звукообразів у фортепіанній та оркестровій музиці «Вій» українських композиторів (І. Алексійчук, В. Губаренко, О. Родін, С. Ярунський). Методологія роботи включає методи: аналітичний – для аналізу фортепіанної музики шляхом здійснення логічних абстракцій при вивченні робіт Р. Арнгейма; історичний – дав змогу провести паралелі з різним втіленням звукообразів Вія; узагальнюючий – для актуалізації і конкретизації основної інформації щодо фортепіанної та оркестрової музики «Вій». Наукова новизна роботи полягає в тому, що аналіз фортепіанної та оркестрової музики «Вій» українських композиторів з погляду візуального сприйняття звукообразів здійснено вперше. Висновки. На основі визначень Р. Арнгейма про візуальність сприйняття щодо психології творчості зроблено аналіз фортепіанної сюїти за мотивами повісті М. Гоголя «Вій» Ірини Алексійчук у порівнянні з іншими однойменними творами: М. Вериківського, В. Губаренка, О. Родіна, С. Ярунського. Звернення до фрагментарного музикознавчого та порівняльного аналізу дало змогу констатувати, що композиторські рішення у втіленні образів повісті Гоголя «Вій» залежать від часу (М. Вериківський, В. Губаренко) і творчого осмислення попереднього досвіду, засобів музичної виразності. Ідея повісті Гоголя у всіх творах під цією назвою втілена схоже. Тому візуальне сприймання слухачів спрямовано назвою першоджерела і мотиви, трактування образів залежать від досвіду реципієнтів. Сюжет повісті в музично-театральних жанрах (М. Вериківський, В. Губаренко) досить чітко вкладається в лібрето. У балеті О. Родіна – Р. Поклітару події перенесено в позачасовий простір. У містерії-буф С. Ярунського передано події повісті та зроблено синтез музики й відеоряду однойменного фільму (1967). Засоби музичної виразності, використані для презентації образів за повістю Гоголя, у різних жанрах досить схожі. У сюїті І. Алексійчук переважають дисонуючі мелодико-гармонічні комплекси. Із назв твору можемо зробити припущення, що повість Гоголя відтворена в послідовності першоджерела. Близькість у використанні дисонуючих засобів виразності виявляють музичні твори Родіна, С. Ярунського. Оскільки твір М. Вериківського представлений виключно арією Панночки, то мелодико-гармонічні побудови тут класико-романтичні. Опера-балет В. Губаренка є унікальним поєднанням жанрів і втіленням образів: реалістичних – в оперних номерах, містично-фантастичних – балеті.

Description:

The purpose of the article is to analyse the visual perception of sound images in the piano and orchestral music “Vii” by Ukrainian composers (I. Aleksiychuk, M. Verykovskyi, V. Hubarenko, A. Rodin, S. Yarunskyi). The research methodology is based on the use of the following methods: analytical – to analyse the piano music using logical abstractions in the study of R. Arnheim’s works; historical – to draw parallels with different incarnations of “Vii's” sound images; generalising – to update and specify the basic information about piano and orchestral music “Vii”. The scientific novelty of the study lies in the fact that the analysis of piano and orchestral music “Vii” by Ukrainian composers from the point of view of visual perception of sound images is conducted for the first time. Conclusions. Based on R. Arnheim's definitions of visual perception from the point of view of psychology of creativity, piano suite based on the novel “Viy” by Iryna Aleksiichuk is analysed in comparison with other works of the same name: M. Verykivskyi, V. Hubarenko, O. Rodin, S. Yarunskyi. The use of fragmentary musicological and comparative analysis allowed us to state that composers' decisions in embodying the images of Gogol's novel "Viy" depend on time (M. Verykivskyi, V. Hubarenko) and creative comprehension, previous experience, and means of musical expression. The idea of Gogol's story is embodied in all works under this title in a similar way. Therefore, the visual perception of the audience is guided by the title of the source and the motifs, and the interpretation of the images depends on the experience of the recipients. The plot of the story in the musical and theatrical genres (M. Verykivskyi, V.Hubarenko) fits quite clearly into the libretto. In the ballet by O. Rodin – R. Poklitaru, the events are transferred to a timeless space. S. Yarunskyi's mystery-buff recounts the events of the story and synthesises the music and video sequences of the film of the same name (1967). The means of musical expression used to present images based on Gogol's story in different genres are quite similar. I. Aleksiychuk's suite is dominated by dissonant melodic and harmonic complexes. The titles of the pieces suggest that Gogol's story is reproduced in the sequence of the original source. Musical works by Rodin and S. Yarunskyi show similarity in the use of dissonant means of expression. Since M. Verykivskyi’s work is represented exclusively by the aria of Pannochka, the melodic and harmonic constructions here are classical-romantic. V. Hubarenko's opera-ballet is a unique combination of genres and embodiment of images: realistic ones in the opera numbers, mystical and fantastic ones in the ballet.

Show full item record