Короткий опис(реферат):
Мета роботи – описати календарну обрядовість Масниць в площині культурології, де танець є важливим
чинником збереження потенціалу традицій. Віддавна усі обрядові дії супроводжувалися словами, співом,
мелодикою, рухами, жестами – тобто унормованими ритуальними формулами. Так, традиції танцю відображали
світогляд і були виражальним засобом культури певного етносу і донині є діяльнісним фактором культурного
діалогу між минулим буттям і сучасною культурою. Методологія роботи – застосовані методи
загальнонаукового й спеціального характеру: системний підхід (обгрунтовується обрядовість в системі
культури), структурний підхід (танець розглядається як феномен у контексті культурологічних практик),
синергетичний підхід (як доповнююча компонента вивчення традицій танцю і динаміки їх демонстрації в канві
календарної обрядовості). Саме через традиції хореографія здатна художньо-естетично демонструвати і
упорядковувати рухливі архетипи внутрішньої свободи людини і, водночас, символічно втілювати пластичну
динаміку зовнішнього світу пісні в танцювальних образах. Наукова новизна – виявлено сучасний характер
танцю в сегментах культурного ядра традицій календарної обрядовості Масниць. Обґрунтовано ідею традицій
танцю в календарній обрядовості масниць як особливої форми презентації культурологічних наративів. Відтак
нині необхідно активізувати наукові дослідження з означених питань, осмислити сутність історичного процесу
розвитку та збереження традицій з наступним втіленням їх у життя як в цілому по Україні, так і в окремих
регіонах. Висновки. Наративи «танець в календарній обрядовості» без аналізу спадщини народних традицій є
нездійсненними. Тому необхідно розширювати науковий внесок до духовної скарбниці народу, досліджувати
історико-культурне тло становлення національної ідентичності як надбання попередніх епох, тобто
інструменталізувати культурологічні наративи, зокрема в художніх образах календарної обрядовості.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the work is to describe the calendar rituals of Maslenitsa (Shrovetide) in the context of cultural
studies, where dance is an important factor in preserving the potential of traditions. Since ancient times, all ritual actions
have been accompanied by words, singing, melody, movements, gestures – that is, by standardised ritual formulas. Thus,
dance traditions reflected the worldview and were an expressive means of culture of a particular ethnic group and are still
an active factor in the cultural dialogue between the past and modern culture. The research methodology is based on
general scientific and special methods: a systematic approach (rituals in the cultural system are substantiated), a structural
approach (dance is considered as a phenomenon in the context of cultural practices), a synergistic approach (as a
complementary component of the study of dance traditions and the dynamics of their demonstration in the context of
calendar rituals). It is through traditions that choreography is able to artistically and aesthetically demonstrate and organise
the moving archetypes of human inner freedom and, at the same time, symbolically embody the plastic dynamics of the
external world of song in dance images. The scientific novelty is that the modern character of dance in the segments of
the cultural core of the traditions of the calendar rituals of Shrovetide is revealed. The idea of dance traditions in the
calendar rituals of Shrovetide as a special form of presentation of cultural narratives is substantiated. Therefore, it is now
necessary to intensify scientific research on these issues, to comprehend the essence of the historical process of
development and preservation of traditions with their subsequent implementation both in Ukraine as a whole and in
individual regions. Conclusions. The narratives of "dance in the calendar rituals" are impossible without analysing the
heritage of folk traditions. Therefore, it is necessary to expand the scientific contribution to the spiritual treasury of the
people, to study the historical and cultural background of the formation of national identity as an achievement of previous
eras, that is, to instrumentalise cultural narratives, in particular, in artistic images of calendar rituals.