Abstract:
Метою статті є дослідження сучасного етапу розвитку українського академічного гітарного мистецтва у
розрізі популяризації національного репертуару представників різних регіональних шкіл та активного його
залучання в роботу під час фахової підготовки виконавців. Методологія дослідження ґрунтується на
комплексному підході, що поєднує методи культурологічного, музикознавчого, жанрово-стильового,
виконавського аналізу. Термінологія дослідження включає назви та поняття, що використовуються в
музикознавстві, а також специфічні терміни, притаманні гітарному виконавству та педагогіці. Наукова новизна
заключається в спробі цілісної характеристики новітнього національного гітарного репертуару, створеного
наприкінці ХХ - в перші десятиліття ХХІ століття, яка базується на особистому практичному досвіді автора.
Висновки. У статті наведені характеристики провідних тенденцій розвитку гітарного мистецтва з точки зору
синтезу композиторської, виконавської та педагогічної площин. Надані характерні стильові та жанрові
собливості сучасного гітарного репертуару. Названі перспективи розвитку гітарного мистецтва, які криються в
тісній взаємодії з неакадемічною музикою (джаз, фольклор).
