Abstract:
Метою статті є виявлення трансформативних змін жіночих архетипів в китайській національній опері ХХ
століття у контексті ґендерного фактору та ідеологізації китайського суспільства. Методологія дослідження
полягає у застосуванні методів аналізу та синтезу, систематизації фактів, зіставленні та узагальненні результатів
дослідження. Системно-історичний метод дозволив розглянути становлення жіночих архетипів в китайській
національній опері. За допомогою порівняльного і аналітичного методу були структуруванні етапи
трансформації жіночих архетипів у китайській національній опері ХХ століття. Наукова новизна полягає в
спробі періодизувати етапи трансформації жіночих архетипів у китайській національній опері ХХ століття,
позначити причини цих змін, а також протиставити традиційну європейську маскулінізацію художніх архетипів
китайській оперній традиції. Висновки. Китайська патріархальна система послідовно адаптувалася до низки
революційних реформ в суспільстві ХХ століття. Ключові смисли сучасності зароджувалися у громадських
дискусіях і видозмінювали суспільно-політичне життя китайців. Однак і в ХХ столітті китайська культура по
відношенню до європейської культури демонструвала специфічний контекст. Так, головними персонажами в
багатьох класичних трагедіях, починаючи з монументальних давньогрецьких праць і закінчуючи творами епохи
Відродження, були чоловіки. Цієї традиції протистоїть китайська культура, де особливо виділялися жіночі
архетипи в контексті сильних героїнь-жінок та жінок-воїнів. Культурний код жіночого архетипу в китайській
опері контрастував із традиційним європейським культурним кодом, де «м'якість перемагала силу». Жінки у
китайському суспільстві ХХ століття кидали виклик ґендерним нормам, що сприяло розширенню їхніх прав та
можливостей, підвищенню соціального статусу, зміцненню позицій в оперному жанрі.
Description:
The purpose of the article is to identify transformative changes in female archetypes in twentieth-century Chinese
national opera in the context of the gender factor and the ideologisation of Chinese society. The research methodology
is to apply the methods of analysis and synthesis, systematisation of facts, comparison and generalisation of the research
results. The system-historical method allowed us to consider the formation of female archetypes in Chinese national
opera. The comparative and analytical methods were used to structure the stages of transformation of female archetypes
in Chinese national opera of the twentieth century. The novelty of the research lies in an attempt to periodise the stages
of transformation of female archetypes in twentieth-century Chinese national opera, to identify the reasons for these
changes, and to contrast the traditional European masculinisation of artistic archetypes with the Chinese operatic tradition.
Conclusions. The Chinese patriarchal system has consistently adapted to a series of revolutionary reforms in society in
twentieth-century society. The key meanings of modernity emerged in public debates and transformed the social and
political life of the Chinese. However, even in the twentieth century, Chinese culture demonstrated a specific context in
relation to European culture. For example, the main characters in many classical tragedies, from monumental ancient
Greek works to works of the Renaissance, were men. This tradition is opposed to Chinese culture, in which female
archetypes were particularly prominent in the context of strong female heroines and female warriors. The cultural code
of the female archetype in Chinese opera contrasted with the traditional European cultural code, where "softness won
over strength". Women in twentieth-century Chinese society challenged gender norms, which contributed to their
empowerment, increased social status, and strengthened their positions in the opera genre.