Компенсативний естетизм  виконання експресіоністських композицій для  фортепіано А. Шенберга та А. Берга

Андросова, Дарія Володимирівна

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

Компенсативний естетизм виконання експресіоністських композицій для фортепіано А. Шенберга та А. Берга

Андросова, Дарія Володимирівна

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5042

Date: 2023

Abstract:

Метою даної роботи являється аналіз фортепіанних композицій А. Шенберга («Шість п’єс ор.19») і А. Берга (Соната ор. 1) в контексті виконавського прочитання, що базується на символістському естетизмі вираження відроджуваної струнно-щипкової аналогії клавірного-фортепіанного вираження. Методологічна основа –інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в працях українських музикознавців, у тому числі Т. Вєркіної, О.Козаренка, І.Ляшенка, О.Маркової, О. Сокола, ін., з використанням науково-дослідницьких методів компаративно-стильового, герменевтичного, біографічно-описового, аналітично-типологічного тощо. Наукова новизна – в оригінальності спостереження компенсативності естетизму виконавського ракурсу гри названої музики А. Шенберга та А. Берга та відповідності останньої неосимволістським тяжінням сучасного творчого мислення. Також самостійним є висновок про природу вказаного виконавського вибору, що відповідає слухацьким очікуванням і співвідносне з ігрово-мозаїчним світоглядним налаштуванням сучасності на відсторонення драматично-трагічних ракурсів змістовності музичної класики. Висновки. Неосимволістська еклектика поставангарду відродила клавірну струнно-щипкову аналогію у фортепіанному звуковидобутті, надавши піаністичному вираженню салонну одухотворенну «полегшеність», яка переорієнтувала експресіоністсько-салонні тенденції фортепіанної спадщини Нововіденців на компенсативний естетизм просимволістського значення. Реальністю виконавського подання композицій А. Шенберга та А. Берга стає наближення музики їх творів, у тому числі у виконанні автора даного нарису, до характеру салонної привітності звучання, відсторонюючого експресионістський антиестетизм на користь прошубертіанських вітань постпоставангарду.

Description:

The purpose of this paper is to analyse piano compositions by A. Schoenberg (Six pieces, Op. 19) and A. Berg (Sonata, Op. 1) in the context of a performance reading based on the symbolist aestheticism of expressing the reviving string-plucking analogy of the keyboard-piano expression. The methodological basis is the intonation approach of B. Asafiev’s school in the works of Ukrainian musicologists, including T. Verkina, O. Kozarenko, I. Lyashenko, O. Markova, O. Sokol and others, using research methods of comparative-stylistic, hermeneutical, biographical-descriptive, and analytical-typological. The scientific novelty lies in the originality of the observation of the compensatory aestheticism of the performance perspective of the above music by A. Schoenberg and A. Berg and the correspondence of the latter to the neo-symbolist tendencies of contemporary creative thinking. Another independent conclusion is the nature of this performing choice, which meets the audience's expectations and is correlated with the game-mosaic worldview of our time to exclude dramatic and tragic angles of the content of the musical classics. Conclusions. The neo-symbolist eclecticism of the post-avant-garde revived the keyboard string-plucking analogy in piano sound production, giving pianistic expression a salon-like spiritualised "lightness" that reoriented the expressionist-salon tendencies of the piano heritage of the Novovidenians to a compensatory aestheticism of pro-symbolist meaning. The reality of performing compositions by A. Schoenberg and A. Berg is that the music of their works, including those performed by the author of this essay, approaches the character of salon cordiality of sound, which rejects expressionist anti-aestheticism in favour of pro-Schubertian greetings of the post-post-avant-ga

Show full item record