Abstract:
Метою роботи є прослідковування закономірного характеру тих історичних метафізичних уподібнень, що
закладені повторністю соціальних змін від століття до століття і викликають відповідні мистецько-стильові
аналогії, угрунтовані у віросповідальних і культуротворчих тяжіннях націй. Методологічна основа –
інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні, компаративно-герменевтичні пролонгації інтонаційності в
працях Д. Андросової, Т. Вєркіної, О. Козаренка, І. Котляревського, І. Ляшенка, Лю Бінцяна, О. Маркової,
О. Муравської, О. Соколової, ін., із застосуванням науково-дослідницьких методів: мистецтвознавчо-аналітичного, описово-історичного, культурно-регіоністичного, релігієзнавчого, ін. Наукова новизна роботи
зумовлюється оригінальністю співвіднесення шарів культури і мистецтва за логікою їх епохального стильово-мислительного співпадання, у тому числі це мистецтвознавчі паралелі ідейно-державотворчих установлень,
поведінкових-етичних нормативів революційних верств Китаю та Італії 1840-х – 1850-х років, переважання
струнно-щипкового інструментарію як знак ренесансного мислення у Європі і Китаї, уловлювання впливів
рококо на козацьку культуру України з виділенням жіночої творчої участі, ін. Висновки. Виявлення ренесансних
рис культури в націях Сходу зобов’язує до впізнавання аналогій з Європою, що зафіксовано в паралелі буттєво поведінкових і культурно-мистецьких акцій діячів італійського Рісорджіменто («Відродження Італії» як
здійснення романтичної утопії) і китайського Тайпінтяньго (здійснена – ненадовго - вибудова утопії «Небесного
міста» як Відродження величі древнього Китаю). Також введене твердження оригінального ренесансного
«двоєсвіту» у двоконфесійній ягеллонській Польщі, в якій складова Козацької України демонструвала дотичність
до величних досягнень просалонного аристократичного інструменталізму в бутті кобзарів-бандуристів і пісенно-мадригального жіночого творчого виявлення.
Description:
The purpose of this work is to trace the natural character of those historical metaphysical similarities that are laid
down by the repetition of social changes from century to century and evoke the corresponding artistic and stylistic
analogies based on the religious and cultural tendencies of nations. The methodological basis is the intonation approach
of B. Asafiev’s school in Ukraine, comparative and hermeneutic prolongations of intonation in the works of D.
Androsova, T. Verkina, O. Kozarenko, I. Kotliarevskyi, I. Liashenko, Liu Bintsyan, O. Markova, O. Muravska, O.
Sokolova, with the use of scientific and research methods: art historical and analytical, descriptive and historical, cultural
and regionalist, religious studies. The scientific novelty of the work is determined by the originality of the correlation of
the layers of culture and art according to the logic of their epochal style and thought coincidence, including art historical
parallels of ideological and state-building institutions, behavioural and ethical norms of the revolutionary strata of China
and Italy in the 1840s and 1850s, the prevalence of stringed plucked instruments as a sign of Renaissance thinking in
Europe and China, the capture of Rococo influences on the Cossack culture of Ukraine with a focus on woman’s creative
participation. Conclusions. The discovery of Renaissance cultural features in the nations of the East obliges us to
recognise analogies with Europe, which is recorded in the parallel of the life-behavioural and cultural-artistic actions of
the Italian Risorgimento ("Renaissance of Italy" as the realisation of a romantic utopia) and the Chinese Taipingyang (the
construction of the "Heavenly City" utopia as the Renaissance of the greatness of ancient China). The article also
introduces the assertion of the original Renaissance "two worlds" in the biconfessional Jagiellonian Poland, in which the
component of Cossack Ukraine demonstrated a tangent to the majestic achievements of prosaloon aristocratic
instrumentalism in the life of kobzars-bandura players and song-madrigal female creative expression.