Майстерність актора як засіб розвитку особистості дитини: теоретико-практичні аспекти викладання

Abstract

Мета роботи. Виявити особливості викладання акторської майстерності в дитячих театральних гуртках та визначити перспективні напрями удосконалення методології на сучасному етапі, розглянути специфіку системи художньо-естетичного виховання та мистецько-творчої діяльності театральних гуртків для дітей. Методологія дослідження полягає у застосуванні типологічного методу спрямованого на виявлення та визначення особливостей акторської майстерності в контексті викладання в аматорських театральних гуртках для дітей; компаративного методу для проведення порівняльного аналізу підходів до викладання акторської майстерності в театральних гуртках; еволюційного методу для розгляду динаміки розвитку методики викладання акторської майстерності в театральних гуртках для дітей в контексті особливостей соціокультурного простору другої половини ХХ – початку ХХІ ст.; методу системного аналізу та синтезу, завдяки якому викладання акторської майстерності в дитячих театральних гуртках було розглянуто як частину сучасної театральної педагогіки. Новизна дослідження полягає в проведеному комплексному дослідженні особливостей викладання акторської майстерності в дитячих театральних гуртках на сучасному етапі. Висновки. Театральне мистецтво, як і інші види мистецтва, є формою суспільної свідомості. Історично його розвиток невіддільний від розвитку суспільства, від культури загалом. В даний час в Україні діє велика кількість театральних спільнот. Дані колективи займаються художньо-естетичним вихованням підростаючого покоління поза загальноосвітньої школи, такі театральні гуртки організовані у Будинках дитячої та юнацької творчості, молодіжних театрах, Будинках культури, театрально-фольклорних колективах та ін. В Україні сучасна театральна педагогіка і творча практика спираються на сценічну теорію, методи, артистичну техніку, розроблену провідними зарубіжними та вітчизняними театральними діячами ХХ століття.