Abstract:
Мета роботи. Охарактеризувати та висвітлити художньо-творчу діяльність Мейнінгенського театру та
професійну майстерність, креативність механізмів режисури Людвіга Кронека. Методологія дослідження
полягає у застосуванні мистецтвознавчого методу для комплексного дослідження та розуміння всіх складових
природи сценічної творчості та режисерської діяльності мейнінгенського театру відповідного періоду, її
художньо-естетичної цінності; структурного методу та системного підходу у сполученні з історичним для
ґрунтовного дослідження творчого досвіду театру мейнінгенців та його режисури, аналізу характерних
відмінностей художньої діяльності; функціонального методу для аналізу суттєво-практичної складової образно-творчого процесу, прагматичних характеристик театрального ансамблю та режисерських експлікацій німецького
театру мейнінгенців другої половини ХІХ століття; аналітичного методу для розгляду сутності прийомів та
засобів практичного втілення художнього твору, перетворення його у сценічну дійсність за допомогою
спеціальних професійних способів та засобів ідейно-емоційної виразності. Новизна дослідження полягає у
комплексному аналізі творчої майстерності Людвіга Кронека, креативності механізмів його театральної
режисури та значущості професійного досвіду майстра для сценічного фахового процесу сучасного театру.
Висновки. Досвід піар-ходу Л. Кронека – режисера і керівника Мейнінгенського театру другої половини ХІХ
століття вражає сьогодення своєю доцільністю у театральному процесі сценічної творчості, а саме: новаціями
майстра у вирішенні масових сцен постановок, виконанні рольового матеріалу кожним виконавцем за допомогою
всіх засобів та вмінь високого артистизму. Цілісність всіх способів побудови синтетичного художньо-образного
сценічного полотна досягалося митцем завдяки комплексних вмінь задумів режисерських рішень – світла,
декорацій, мізансцен та виконавству акторського ансамблю. Сучасна театральна режисура як і завжди
знаходиться у постійному процесі винаходу новітніх оригінальних рішень створення сценічної форми, образно-асоціативного розкриття драматургічного твору як художньої форми мистецтва театру. І у своїх надбажаннях
митці підмосток Мельпомени не повинні забувати плідний досвід попередників, як стояли у витоків фаху
режисури як головного творця візуально-видовищного дійства.
Description:
The purpose of the work is to describe and highlight the artistic and creative activities of the Meiningen Theatre
and the professional skill and creativity of Ludwig Kroneck's directing mechanisms. The research methodology is to
apply the art historical method for a comprehensive study and understanding of all components of the nature of stage
creativity and directorial activity of the Meiningen theatre of the corresponding period, its artistic and aesthetic value.
The structural method and a systematic approach in combination with the historical method are used for a thorough study
of the creative experience of the Meiningen theatre and its directing, analysis of the characteristic differences in artistic
activity. The functional method helped to analyse the essentially practical component of the imaginative and creative
process, pragmatic characteristics of the theatre ensemble and director's explications of the German Meiningen Theatre
of the second half of the nineteenth century. The analytical method was applied for considering the essence of the
techniques and means of practical implementation of an artistic work, its transformation into a stage reality with the help
of special professional methods and means of ideological and emotional expression. The scientific novelty of the study lies in a comprehensive analysis of Ludwig Kroneck's creative skills, the creativity of his theatre directing mechanisms
and the significance of the master's professional experience for the stage professional process of contemporary theatre.
Conclusions. The PR experience of L. Kronek, director and manager of the Meiningen Theatre in the second half of the
nineteenth century, impresses today with its expediency in the theatrical process of stage creativity, namely: the master’s
innovations in solving mass scenes of productions, performing role material by each performer with the help of all means
and skills of high artistry The integrity of all methods of building a synthetic artistic and figurative stage canvas was
achieved by the artist due to the complex skills of the director's ideas – light, scenery, mise-en-scene and performance of
the acting ensemble. Modern theatre directing, as always, is in a constant process of inventing the latest original solutions
for creating a stage form, figurative, and associative disclosure of a dramatic work as an artistic form of theatre. In their
aspirations, the artists of the Melpomene stage should not forget the fruitful experience of their predecessors, who stood
at the origins of the profession of directing as the main creator of visual and entertainment performance