Короткий опис(реферат):
Мета роботи полягає у дослідженні принципів музейної комунікації в процесах експонування робіт
вітчизняних театральних художників-авангардистів першої третини ХХ століття у виставкових проєктах України
та Естонії 2014–2023 років. Методологія дослідження спирається на мистецтвознавчий та культурологічний
аналіз. Наукова новизна дослідження пов’язана з розкриттям еволюції стратегій музейної комунікації у їх
фокусуванні на трансляцію національних меседжів у внутрішньо-українському та інтернаціональному просторі
культури щодо відображення специфіки кодів української ідентичності та переосмислення здобутків
українського авангарду, зокрема, і театрального, з позицій деколонізації його сприйняття. У цьому контексті
вперше проаналізовані мистецько-інтелектуальні моделі виставок «Сцена українського авангарду»
(«Мистецький арсенал», Київ, Україна, 2014 р.), «Футуромарення» («Мистецький арсенал», Київ, Україна, 2021–
2022 рр.) та «Futuromarennia. Ukraina ja avangard» (Художній музей KUMU, Таллін, Естонія, 2023 р.). У
висновках констатується наявність еволюції комунікативних моделей, спрямованих на вибудовування зв’язків
українського авангарду та народно-декоративного мистецтва, розкриття міжмистецьких зв’язків в рамках
концепції панфутуризму в просторі української культури, а також презентацію постколоніального погляду на
реактуалізацію зв’язків українського та європейського мистецтва в рефлексіях художників-авангардистів.
Суть розробки, основні результати:
The aim of the work is to study the principles of museum communication in the processes of exhibiting works by
Ukrainian avant-garde theatre artists of the first third of the 20th century in exhibition projects in Ukraine and Estonia in
2014–2023. The research methodology is based on art historical and cultural analysis. The scientific novelty of the
study is related to the evolution of museum communication strategies in their focus on the transmission of national
messages in the domestic Ukrainian and international cultural space to reveal the specifics of the codes of Ukrainian
identity and rethink the achievements of the Ukrainian avant-garde, including the theatrical avant-garde, from the
standpoint of decolonising its perception. In this context, the artistic and intellectual models of the exhibitions «Scene of
the Ukrainian Avant-Garde» (Mystetskyi Arsenal, Kyiv, Ukraine, 2014), «Futuromarennia» (Mystetskyi Arsenal, Kyiv,
Ukraine, 2021–2022) and «Futuromarennia. Ukraine ja avangard» (KUMU Art Museum, Tallinn, Estonia, 2023) were
analysed for the first time. The conclusions state the evolution of communicative models focused on building links
between the Ukrainian avant-garde and folk decorative art, the disclosure of inter-artistic relations within the concept of
pan-futurism in the space of Ukrainian culture, as well as the presentation of a postcolonial view of the reactivation of the
links between Ukrainian and European art in the reflections of avant-garde artists.