Пісенна стилістика Богдана Янівського: інспірації, інтенції та емінентність текстів

Abstract

Анотація. Метою роботи є окреслення стилістики пісень Б.-Ю. Янівського з авторської збірки «Вишнева віхола» для сольного та дуетного виконання з урахуванням їхніх інспірацій, інтенцій і засобів музично-вербальної взаємодії крізь оптику категорії «емінентного тексту» (Г.-Ґ. Ґадамер) та в соціокультурних параметрах часу. Методи дослідження базуються на інтеграції філософського та мистецтвознавчого підходів для висвітлення емінентних властивостей зразків естрадно-пісенної творчості композитора. Використано системно-аналітичний, інтермедіальний і типологічний методи при вивченні музично-поетичних компонентів пісень у діалогічній, а подекуди в полілогічній взаємодії музики, слова та запозичених театральних прийомів. Методи узагальнення та рефлексії дали змогу виявити інспірації та інтенції звернень Янівського до розважальної музики в радянський час. Наукова новизна дослідження полягає у спробі контекстуально-інтермедіального розгляду пісень збірки «Вишнева віхола» як емінентних текстів. Висновки. Професіоналізм Б.-Ю. Янівського, як композитора, піаніста та концертмейстера, сприяв створенню художньо довершених взірців естрадно-пісенного жанру. Вокальна та фортепіанна партії увиразнюють сугестивну силу поетичної основи й водночас інтермедіально-емінентно збагачують її. Інспіраціями формування пісенної стилістики Янівського стали національний і локальний музичний фольклор, галицькі традиції розважально-пісенних жанрів і видів музикування, що ввібрали в себе елементи пісенно-танцювальної творчості різних країн світу й, разом з тим, зберегли свою неповторність. Інтенції композитора полягали у намірі популяризації тогочасної розважальної пісенності та у прагненні довести, що українська естрадна пісня є самодостатньою, що вона зберігає національну самобутність, органічно переосмислюючи кращі західні надбання. Музично-естрадний семіозис Янівського обіймає широкий діапазон інтонаційно-ритмічних, ладогармонічних і фактурних знаків різної генези, що сукупно творять колорит авторської стилістики.