Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Горелік, Лариса Маратівна | |
dc.date.accessioned | 2023-10-23T13:27:32Z | |
dc.date.available | 2023-10-23T13:27:32Z | |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.identifier.citation | Горелік Л. М. Метаморфози камерно-вокального циклу в творчості М. Шуха (на прикладі медитативного дійства «Пісні весни») // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. № 3. С. 199–205. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5112 | |
dc.description | The purpose of the research is to identify the poetic and intonation uniqueness of M. Shuh's "Songs of Spring" in the context of the evolutionary paths of the development of the chamber-vocal cycle in the 20th century. The methodological basis of the work is the intonation approach in musicology, as well as the historical-cultural and interdisciplinary approach, which allow to investigate the peculiarities of the evolution of the chamber-vocal cycle in postmodern culture, in particular, in "Songs of Spring" by M. Shukh. The scientific novelty of the work is due to its analytical perspective, which takes into account not only the specifics of the existence of the vocal cycle in the culture of late 20th century, but also the peculiarities of their reproduction in the "Songs of Spring", defined by the author as a "meditative action" formed at the intersection of the cultural and historical traditions of the East and the West. Conclusions. The vocal-instrumental cycle "Songs of Spring" by M. Shukh, the genre of which the composer himself defined as "meditative action", combined the spiritual teachings of Eastern and Western cultures. The first is evident in the poetic basis of the work, which appeals to ancient Chinese poetry and its oriental images-symbols ("jasper flute"), while the Western tradition is revealed in the post-modern metamorphoses of the poetics of the chamber-vocal cycle, which in this case converges with a mysterious and meditative spectacle. The marked genre synthesis of M. Shukh's cycle also determines the author's innovative approach to his performance composition, which combines a solo soprano, flute, and a number of percussion instruments into a polyphonic whole, the timbre of which reproduces the oriental (Chinese) flavour of this opus (tam-tam, bells, triangle, bongo, vibraphone, and others). This timbre-polyphonic ensemble is also complemented by the part of the chant, which clearly speaks a significant part of the poetic text. The leading idea of the work, which has a single pentatonic intonation basis, turns out to be ultimately focused also on the idea of the inner spiritual transformation of a person through the contemplation of spring and its signs, filled with deep symbolic meaning. | uk_UA |
dc.description.abstract | Мета дослідження – виявлення поетико-інтонаційної унікальності «Пісень весни» М. Шуха в річищі еволюційних шляхів розвитку камерно-вокального циклу у ХХ столітті. Методологічною базою роботи є інтонаційний підхід у музикознавстві, а також історико-культурологічний та міждісціплінарний підході, що дозволяють дослідити особливості еволюції камерно-вокального циклу в культурі постмодерну, зокрема, в «Піснях весни» М. Шуха. Наукова новизна роботи обумовлена її аналітичним ракурсом, що враховує не тільки специфіку буття вокального циклу в культурі кінця ХХ століття, але й особливості їх відтворення в «Піснях весни», визначених автором як «медитативне дійство», сформоване на перетині культурно-історичних традицій Сходу і Заходу. Висновки. Вокально-інструментальний цикл «Пісні весни» М. Шуха, жанр якого сам композитор визначив як «медитативне дійство», поєднав в собі духовні настанови культур Сходу і Заходу. Перше є очевидним в поетичній основі твору, що апелює до стародавньої китайської поезії та її орієнтальних образів-символів («яшмова флейта»), в той час як західна традиція виявляється в пост модернових метаморфозах поетики камерно-вокального циклу, що в даному разі зближується з містеріально-медитативним видовищем. Позначений жанровий синтез циклу М. Шуха обумовлює й новацій підхід автора до його виконавського складу, в якому об’єднані в поліфонічне ціле соло сопрано, флейта та низка ударних інструментів, тембральність яких відтворює орієнтальний (китайський) колорит цього опусу (там-там, дзвоники, трикутник, бонго, вібрафон та ін.). Доповнює цей темброво-поліфонічний ансамбль також партія чтиці, що виразно промовляє значну частину поетичного тексту. Провідна ідея твору, що має єдину пентатонну інтонаційну основу, виявляється в кінцевому підсумку сконцентрованою також на ідеї внутрішнього духовного преображення людини через споглядання весни та її ознак, наповнених глибоким символічним змістом. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.subject | «Пісні весни» М. Шуха | uk_UA |
dc.subject | «медитативне дійство» | uk_UA |
dc.subject | камерно-вокальний цикл | uk_UA |
dc.subject | культура Сходу і Заходу | uk_UA |
dc.subject | постмодерн | uk_UA |
dc.subject | метаморфози | uk_UA |
dc.title | Метаморфози камерно-вокального циклу в творчості М. Шуха (на прикладі медитативного дійства «Пісні весни») | uk_UA |
dc.title.alternative | Metamorphosis of Chamber-Vocal Cycle in the Work of M. Shukh (on the Example of the Meditative Performance "Songs of spring") | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |