Пісні С. Монюшка для високого  голосу та поліжанрова палітра їх стильового  виявлення

Ін, Ціньцінь

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

Пісні С. Монюшка для високого голосу та поліжанрова палітра їх стильового виявлення

Ін, Ціньцінь

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5121

Date: 2023

Abstract:

Мета дослідження – прослідковування бідермаєрівського тла виразності Пісень С. Монюшко в їх пограниччі до музичного реалізму-веризму середини ХІХ сторіччя на прикладі Пісень для високого голосу за збіркою «Pieśni wybrane», 1, na głos wysoki (Polskie Wydawnictwo Muzyczne: Kraków, 1972), що тембром регістром співвідносне із ліричним сопрано автора даного нарису. Методологічною основою є інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні, представленої у тому числі роботами О. Маркової, О. Муравської, Ю. Олейнікової [ ; ; ], інших авторів, у яких базовим методом аналізу виступає стильовий компаратив, музикознавчий цілісний аналіз з герменевтичними виходами, а також історико-біографічний метод в ракурсі «інтелектуальної біографії» суб’єкта дослідження. Наукова новизна роботи визначається авторською першісністю розгортання стильового бачення Пісень Монюшко за його бідермаєрівською основою в дотичності до народжуваного методу музичного реалізму-веризму. А також новаційним є аналіз названих Пісень в ракурсі заявленого стильового тлумачення виразності творів великого польського композитора. Висновки. 12 проаналізованих Пісень С. Монюшко в межах стилістичної бідермаєрівської атрибуції продемонстрували широту виявлення ознак малої форми – від монолога-серенади, тристрофності типу бар-форми до «мінімалізму» жанрової куплетності. Це народжує характерне для бідермаєра поєднання високого європеїзму і демонстративно спрощених «провінціалізмів» (останнє – через жанровість краков’яку і мазурки). Компенсативність партій голосу і фортепіано надає звучанню вокально-інструментальної моделі мадригалу-мотету, що стало одним із засобів виявлення реалізму життєвої «багатогласності» (див.жанр мадригалу у французькій ліричній опери Ш.Гуно та ін.) в єдності з відвертими фольклористичними виявленнями, що показово для естетики музичного реалізму середини ХІХ століття.

Description:

The purpose of the research is to trace the Biedermeier background of the expressiveness of S. Moniuszko's Songs in their borderline to the musical realism-verism of the middle of the 19th century, using the example of the songs for high voice from the collection "Pieśni wybrane", 1, na głos wysoki (Polskie Wydawnictwo Muzyczne: Kraków, 1972), which timbre-register corresponds to the lyric soprano of the author of this essay. The methodological basis is the intonation approach of the school of B. Asafyev in Ukraine, represented, among other things, by the works of O. Markova, O. Muravska, Yu. Oleinikova, other authors, in which the basic method of analysis is stylistic comparative, musicological holistic analysis with hermeneutic approaches, as well as the historical-biographical method from the perspective of the "intellectual biography" of the subject of the study. The scientific novelty of the work is determined by the author's primacy of unfolding the stylistic vision of Moniuszko's Songs on its Biedermeier basis in relation to the nascent method of musical realism-verism. Also innovative is the analysis of the named Songs from the perspective of the stated stylistic interpretation of the expressiveness of the works of the great Polish composer. Conclusions. The 12 analysed Songs by S. Moniuszko within the stylistic Biedermeier attribution demonstrated the breadth of identifying signs of a small form – from monologue-serenades, three-strophe type bar-form to the "minimalism" of genre couplets. This gives birth to Biedermeier's characteristic combination of high Europeanism and demonstratively simplified "provincialisms" (the latter due to the genre of Kraków and Mazurka). The compensability of the parts of the voice and the piano gives the sound of the vocal-instrumental model of the madrigal-motet, which became one of the means of revealing the realism of life's "polyphony" (see the madrigal genre in the French lyric opera of S. Gounod) together with frank folkloristic findings that indicative of the aesthetics of musical realism of the middle of the 19th century.

Show full item record