Abstract:
Метою цієї статті є виявлення семантики та асоціативного поля у використаного Р. Купчинським ряду
символів і метафор, які формують варіант міфологеми «рідної землі». Методологія дослідження зумовила
використання фундаментальних принципів теорії пізнання (історизм, неупередженість, цілісність, розуміння
взаємозалежності процесів тощо) із опертям на міждисциплінарний і некласичний ціннісний підходи. Методами
є історико-стильовий, системний, жанрово-стильовий, семантичний, хорознавчий, порівняльний, виконавський
та прагматичного і структурного аналізу фольклорного твору. У галузі історіографічного методу цінним виявився
синхроністичний аналіз, що дозволив порівнювати безпосередньо не пов’язані опуси та концепти різних ареалів,
котрі є складовими наддержавної культурно-історичної цілісності. Наукова новизна полягає в тому, що уперше
розглянуто патерни хорової музики в творчості українських композиторів західних теренів у зв’язку із
актуальними для того періоду міфологемами та підсумовано концептуальні вияви естетики суспільної. культури
у патернах в українській хоровій творчості міжвоєнного періоду. Висновки. Властивості одного з текстів
«Великого співаника “Червоної калини”» виявляють надзвичайно кропітку працю над вибором магістральних
ідеологем для впровадження і, що не менш важливо, утримання у національній свідомості патерну
національного. Саме вони створюють глибинне семантичне і знакове «підтекстування», котре сьогодні дозволяє
виявляти і усвідомлювати те реальне навантаження, яке було покладене на українських митців, а також
з’ясовувати численні аспекти їх тогочасного світосприйняття. Вивчення патернів розширило розуміння
особливостей культурно-історичних процесів і належних до певних етапів їх розгортання закономірностей
мистецької творчості. Завдяки міждисциплінарній взаємодії передусім у теоретико-методологічній сфері і
поширенню висновків за принципом аналогій на матеріал різних сфер, застосовані різними вченими підходи до
дослідження патернів у гуманітарній сфері відкрили нові перспективи розвитку і фахових галузей, і окремих
проблем у музикознавчій культурології.
Description:
The purpose of this article is to identify the semantics and associative field of a number of symbols and metaphors
used by R. Kupchynskyi that form a variant of the “native land” mythologeme. The research methodology is based on
the fundamental principles of the theory of knowledge (historicism, impartiality, integrity, understanding of the processes
correlation, and others) with the use of interdisciplinary and non-classical value approaches. The methods used are
historical and stylistic, systematic, genre and style, semantic, choral studies, comparative, performance, pragmatic and
structural folklore work’s analysis. With respect to historiographical method, the synchronic analysis proved to be
valuable, allowing comparing directly unrelated opuses and concepts of different areas, which are components of the
supranational cultural and historical integrity. The scientific novelty is that for the first time the patterns of choral music
in the works of the Western territories’ Ukrainian composers are considered in connection with the mythological themes
relevant for that period and the conceptual manifestations of social culture aesthetics in the patterns in Ukrainian interwar period choral works are summarised. Conclusions. The properties of one of the “Velykyi Spivanyk of Chervona Kalyna”
texts reveal an extremely painstaking work on the choice of mainstream ideologemes for the implementation and, not less
importantly, the retention of the national pattern in the national consciousness. Namely they create a deep semantic and
symbolic “subtext” that today allows us to identify and understand the real burden that was placed on Ukrainian artists,
as well as to clarify numerous aspects of their of the time worldview. The patterns study has expanded the understanding
of cultural and historical processes nature and the artistic creativity common factors belonging to certain stages of their
development. Thanks to interdisciplinary interaction, primary in the theoretical and methodological field, and the
extension of conclusions under analogy-based principle to various areas’ materials, the approaches applied by different
scientists to the study of human sciences patterns have opened new perspectives for the development of both professional
branches and individual issues in musicological cultural studies.