Короткий опис(реферат):
Мета дослідження – виявлення поетико-інтонаційної унікальності «Куявської фантазії» В. Малішевського
в річищі ідей польського національного відродження, актуалізованих у 20-30-ті роки ХХ століття. Методологія
роботи спирається на інтонаційну концепцію музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного
аналізу. Суттєвими для роботи виявилися аналітико-музикознавчий, жанрово-стильовий і міждисциплінарний
підходи, що дали змогу виявити та дослідити жанрово-інтонаційну природу «Куявської фантазії»
В. Малішевського та її співвідносність з ідеями польського національного відродження на початку ХХ століття.
Наукова новизна роботи визначена її аналітичним ракурсом, що враховує як жанрово-стильову специфіку
творчості В. Малішевського, так і її співвіднесеність з історичними реаліями польського національного
державотворення та репрезентації його ідей в культурі та музиці першої половини ХХ століття. Висновки.
В. Малішевський – видатний композитор, педагог, чия багатогранна діяльність стала блискучим втіленням
особистісного ренесансного енциклопедизму та творчого універсалізму на тлі органічного синтезу слов’янських
культур, ґенеза якого сходила до духовно-національних та релігійно-етичних настанов Речі Посполитої. Останні
набули актуальності у період відновлення польської державності (1918) на тлі ідей прометеїзму. «Куявська
фантазія» В. Малішевського, що поєднала в собі жанрові ознаки фантазії, сюїти та концерту, стала художнім
втіленням провідних ідей свого часу, символічно спрямованих до прадавніх настанов слов’янського світу та
польської державності, що виявляється і в програмному звертанні до образу Куявії як давньопольського регіону;
і до етимологічної спорідненості назви цих земель з прадавньою Куявією, співвідносними зі стародавніми
українськими територіями та Києвом. «Куявська фантазія», з одного боку, ретельно відтворює жанрову палітру
куявяка і як регіонального танцю-сюїти, і як зразка польської танцювальної культури взагалі. З іншого боку,
показовим є долання композитором суто прикладної ролі цього танцю, що демонструє кодовий розділ твору,
який набуває ознак величного гімну відродженій Батьківщині.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the research is to reveal the poetic and intonation uniqueness of V. Malyszewski's “Kuyavian
Fantasy” in the stream of ideas of Polish national revival, actualised in the 20s and 30s of the 20th century. The
methodology of the work is based on the intonation concept of music from the perspective of intonation-stylistic,
etymological analysis. Analytical-musicological, genre-stylistic, and interdisciplinary approaches were essential for the
work, which made it possible to reveal and investigate the genre-intonational nature of V. Malyszewski's “Kuyavian
Fantasy” and its correlation with the ideas of Polish national revival at the beginning of the 20th century. The scientific
novelty of the work is determined by its analytical perspective, which takes into account both the genre-stylistic
specificity of V. Malyszewski's work and its correlation with the historical realities of Polish national state-building and the representation of his ideas in the culture and music of the first half of the 20th century. Conclusions. V. Malyshweski
is an outstanding composer, teacher, whose multifaceted activity became a brilliant embodiment of personal Renaissance
encyclopedism and creative universalism against the background of an organic synthesis of Slavic cultures, the genesis
of which went back to the spiritual-national and religious-ethical guidelines of the Polish-Lithuanian Commonwealth.
The latter became relevant during the period of restoration of Polish statehood (1918) against the background of the ideas
of Prometheus. “Kuyavian fantasy” by V. Malyshewsky, which combined genre features of fantasy, suite and concert,
became an artistic embodiment of the leading ideas of its time, symbolically directed to the ancient instructions of the
Slavic world and Polish statehood, which is also evident in the programmatic appeal to the image of Kuyavia as an ancient
Polish region; and to the etymological affinity of the name of these lands with ancient Kuyavia, related to ancient
Ukrainian territories and Kyiv. “Kuyavian fantasy”, on the one hand, carefully reproduces the genre palette of Kuyaviak
both as a regional dance-suite and as an example of Polish dance culture in general. On the other hand, the composer's
overcoming of the purely applied role of this dance, which demonstrates the code section of the work, which acquires the
characteristics of a majestic hymn to the revived Motherland, is indicative.