Abstract:
Мета дослідження спрямована на аналізування ефективних методів та інструментів просування бібліографічної продукції бібліотек з використанням інтернет-можливостей, зокрема шляхом
розгляду наявних практик та інноваційних стратегій у мережевому просторі для підвищення доступності
бібліографічних ресурсів. Методи дослідження. Для опрацювання цієї проблематики використано загальнонаукові методи (аналіз, синтез, дедукція та індукція) щодо використання маркетингових інструментів, соціальних комунікацій, інтернет-можливостей для обміну й поширення ресурсів бібліографічної продукції в сучасному бібліотечному просторі України. У результаті застосування цих методів ми отримали глибоке розуміння потенціалу використання маркетингових інструментів, соціальних комунікацій та інтернет-можливостей для обміну та поширення бібліографічної продукції в
сучасних бібліотеках України. Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що тематика популяризації бібліографічної продукції бібліотек в Україні досі залишається не достатньо розробленою, особливо
щодо промоції видань засобами мережі «Інтернет», і потребує комплексного підходу до вивчення всіх
можливостей та виявлення шляхів розвитку діяльності бібліотек. Такий всебічний підхід дасть змогу
ідентифікувати оптимальні шляхи та стратегії розвитку діяльності бібліотек в умовах цифрової
епохи, що, відповідно, сприятиме покращенню доступу до культурної спадщини та інформації для
громадськості, збільшенню інформаційної грамотності та підтримці бібліотек як важливого чинника освіти та культурного розвитку суспільства. Висновки. У дослідженні розглянуто ефективність рекламно-інформаційної діяльності бібліотек щодо популяризації бібліографічної продукції із
залученням широких можливостей інтернету. Особливу увагу приділено основним інструментам просування бібліографічної продукції в social media та залучення інструментів краудфандингу.
Description:
The purpose of the research is to analyse effective methods and tools for promoting bibliographic
products by leveraging the Internet capabilities within the context of libraries, particularly by examining
existing practices and innovative strategies in the online space to enhance the accessibility of bibliographic
resources. Research methodology. To study this problem, general scientific methods (analysis, synthesis,
deduction, and induction) were used in relation to the use of marketing tools, social communications, Internet
opportunities for the exchange and distribution of the resources bibliographic products in the modern library
space of Ukraine. As a result of applying these methods, we have gained a deep understanding and analysis
of the problems and opportunities in using marketing tools, social communications, and Internet capabilities
for the exchange and dissemination of bibliographic production in modern libraries in Ukraine. The scientific
novelty of the study arises from the fact that the subject of bibliographic production popularisation in
Ukrainian libraries remains insufficiently developed, particularly in terms of promoting publications by means
of the Internet, necessitating a comprehensive approach to studying all possibilities and identifying pathways
for the development of library activity. Such a comprehensive approach will allow us to identify optimal
pathways and development strategies for libraries in the digital age, which, in turn, will contribute to
improving access to cultural heritage and information for the public, increasing information literacy, and
supporting libraries as crucial agents of education and cultural development in society. Conclusions. The
research examines the effectiveness of libraries’ promotional and informational activities in popularising
bibliographic production through extensive Internet resources. Special attention is paid to primary tools for
promoting bibliographic production in social media and incorporating crowdfunding instruments.