Abstract:
The purpose of the study is to analyse the peculiarities of using the archives of research and educational
institutions as an integral part of the source base of genealogical research on the history of science and
technology and to identify the degree of digitalisation of archival collections. The research methodology is
based on theoretical developments in history and related sciences, as well as the use of basic approaches to
cognition and dialectics, the application of the principles of historical science such as objectivity, scientificity,
historicism, universality, systematicity, specificity; the principle of a specific historical approach – historicism
– the integrity of the source. The organic blending of general scientific and special research methods in the
complex makes it possible to carry out a comprehensive analysis of the topic. The methods of generalisation,
analogy, synthesis, analysis, formal logic, as well as historical and chronological, historical and comparative,
historical and genetic, historical and typological methods were used in the scientific search, which contributed
to obtaining new results in the study of this topic. The scientific novelty of the article is to actualise the issue
of using the funds of archives of research and educational centres in conducting genealogical research on the
history of science and technology. The systematisation of historiographical sources containing information of
genealogical nature is proposed, their information potential is characterised. The reliability degree of the
identified sources and the need to introduce new components of the source base of genealogical research on
the history of science and technology are determined. The methodological foundations for reconstructing the
genealogies of Ukrainian scientists on the basis of representative, diverse sources have been further developed.
The necessity of digitalisation of the archival collections of scientific and educational centres, the introduction
of information technologies as the main factor in improving the quality of scientific research is substantiated.
Description:
Мета роботи – проаналізувати особливості використання архівів науково-дослідних та освітніх установ як важливої складової джерельної бази генеалогічного дослідження з історії науки й техніки та встановити ступінь цифровізації архівних фондів. Методологія дослідження базується на
теоретичних напрацюваннях з історії та суміжних наук, а також залученні основних підходів пізнання та діалектики, застосуванні принципів історичної науки, а саме: об’єктивність, науковість,
історизм, всебічність, системність, конкретність; принципу конкретно-історичного підходу –історизму – цілісності джерела. Органічне поєднання загальнонаукових і спеціальних методів наукових досліджень у комплексі надають змогу здійснити всебічний аналіз означеної теми. У науковому
пошуку використано методи узагальнення, аналогії, синтезу, аналізу, формальної логіки, а також історико-хронологічні, історико-порівняльні, історико-генетичні, історико-типологічні методи, що
сприяло отриманню нових результатів у розкритті зазначеної теми. Наукова новизна статті полягає в актуалізації питання використання фондів архівів науково-дослідних та освітніх осередків при
проведенні генеалогічних досліджень з історії науки і техніки. Запропоновано систематизацію історіографічних джерел, що містять інформацію генеалогічного характеру, охарактеризовано їх інформаційний потенціал. З’ясовано ступінь достовірності виявлених джерел та необхідність упровадження нових компонентів джерельної бази генеалогічних досліджень з історії науки і техніки. Набули подальшого розвитку методологічні основи відтворення родоводів українських учених на основі
залучення репрезентативних, різнотипових джерел. Обґрунтовано необхідність цифровізації фондів
архівів наукових та освітніх осередків, упровадження інформаційних технологій як головного чинника
підвищення якості наукового пошуку.