Abstract:
Метою роботи є висвітлити погляди польсько-німецького історика культури та славіста А. Брюкнера на
проблему германо-слов’янського культурного діалогу, яка є ключовою в науковій і публіцистичній творчості
вченого. Методологія дослідження заснована на комплексному та міждисциплінарному підході до вирішення
проблеми, комбінації як загальнонаукових принципів і методів дослідження, так і спеціальних, проте основою
теоретико-методологічного інструментарію під час розгляду проблеми наукової розробки тематики
міжкультурного діалогу А. Брюкнером стали методи сучасної культурології (біографічний, метод факторного
аналізу, контент-аналізу, класифікації тощо). Наукова новизна публікації полягає в самій постановці складної,
багаторівневої проблеми, що практично не досліджена в українській і закордонній культурологічній науці.
Вперше у вітчизняній культурології запропоновано комплексне, всебічне дослідження поглядів А. Брюкнера на
проблему культурних взаємовпливів германського та слов’янського світів, з’ясовано вплив життєвих обставин
Александра Брюкнера на формування та еволюцію його культурологічних концепцій. Висновки. У статті
підкреслено тезу про неоднозначність та контроверсійність наукових поглядів А. Брюкнера на проблему
культурних контактів слов’ян і германців, які, на думку вченого, перетиналися та взаємодіяли на території
Польщі. Наголошено на тому, що специфіка культурологічних узагальнень Александра Брюкнера зумовлена його
мовознавчим підходом до вирішення дискусійних питань міжкультурних взаємин, адже саме мову берлінський
професор вважав однією з головних категорій культури та навіть ототожнював у своїх працях поняття «культура»
та «мова». З’ясовано ставлення сучасників А. Брюкнера до його наукового доробку, яке виявлялося в численних
критичних рецензіях таких яскравих представників польського мовознавства, як Я. Бодуен де Куртене та
Г. Улашин.
Description:
The purpose of the work is to cover the views of Polish-German cultural historian and Slavist A. Brückner on the
issue of German-Slavic cultural dialogue, which is key in the scientist's scientific and journalistic work. The research
methodology is based on a comprehensive and interdisciplinary approach to solving the issue, a combination of both
general scientific principles and research methods, as well as special ones, however, the basis of the theoretical and
methodological tools when studying the issue of scientific development of the topic of intercultural dialogue by
A. Brückner were the methods of modern cultural studies (biographical, method of factor analysis, content analysis,
classification). The scientific novelty of the publication consists in the formulation of a complex, multi-level issue, which
has hardly been researched in Ukrainian and foreign cultural studies. For the first time in national cultural studies, a
complex and comprehensive study of A. Brückner's views on the issue of cultural interactions between Germanic and
Slavic worlds is proposed, the influence of Aleksander Brückner's life circumstances on the formation and evolution of
his cultural concepts is determined. Conclusions. The article points up the thesis about the ambiguity and controversy of
A. Brückner's scientific views on the issue of cultural contacts between Slavs and Germans, who, according to the
scientist, intersected and interacted on the territory of Poland. It is stressed that the specific nature of Aleksander
Brückner's cultural generalisations is attributed to his linguistic approach to solving the debatable issues of intercultural
relations since the Berlin professor considered language to be one of the main categories of culture and even equated the concepts of “culture” and “language” in his works. The attitude of A. Brückner's contemporaries to his scientific work is
determined, which was revealed in numerous critical reviews by such outstanding representatives of Polish linguistics as
J. Baudouin de Courtenay and H. Ułaszyn.