Abstract:
Метою роботи є аналіз іконографії Марії Шимановської в контексті гендерних особливостей європейського
живопису першої третини ХІХ століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні порівняльного
методу, що дав змогу зіставити зображення Марії Шимановської раннього та пізнього періодів її творчості;
порівняти портрети мисткині із типовими зображеннями європейського жіноцтва досліджуваної доби задля
встановлення міри конвенційності / оригінальності її візуального образу. Історичний метод і метод
культурологічного коментаря дали можливість проаналізувати та визначити місце іконографії Марії
Шимановської в панорамі європейського портретного живопису початку ХІХ століття. Наукова новизна
дослідження полягає в осмисленні візуального образу Марії Шимановської крізь призму гендерних особливостей
доби. Вперше опубліковано три невідомі портрети Марії Шимановської – знахідки з архіву Львівської
національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, які розширюють уявлення про іконографічний
образ мисткині протягом її творчої біографії, а також доповнюють розуміння гендерної специфіки наявних у
європейській іконографії зображень жінок, зокрема жінок-мисткинь аналізованого періоду. Висновки. Аналіз
іконографії Марії Шимановської дав змогу охарактеризувати візуальний образ мисткині таким, що вкладається
в тогочасні європейські уявлення про моду, соціальну презентацію в спільноті (у випадку із Шимановською це
свідоме прагнення наблизитись до аристократії) та романтичний тип жіночності як певний естетико-світоглядний
ідеал. Наявна іконографія Марії Шимановської в її різних за художніми проявами варіантах (літографії, акварелі,
картини олією, скульптура) дає можливість говорити про відповідність висунутим гендерним нормам доби щодо
належного, а отже, привабливого, емпатичного, комфортного та головне – суспільно схвального зовнішнього
вигляду жінки.
Description:
The purpose of the article is to analyse the iconography of Maria Szymanovska in the context of gender specifics
of European painting at the beginning of the 19th century. The research methodology consists in the application of the
comparative method, which made it possible to compare the images of Maria Szymanowska in the early and late periods
of her work; to compare the portraits of the artist with typical images of European women of the studied era, in order to
establish the degree of conventionality/originality of her visual image. The historical method and the method of cultural
commentary made it possible to analyse and determine the place of Maria Szymanowska's iconography in the panorama
of European portrait painting at the beginning of the 19th century. The scientific novelty of the research lies in the
understanding of the visual image of Maria Szymanowska through the prism of the gender characteristics of the time.
Three unknown portraits of Maria Szymanowska are being published for the first time – finds from the archive of the
Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine, which expand the understanding of the iconographic image of the
artist throughout her creative biography, and also complement the understanding of the gender specificity of the images of women in European iconography, in particular, women female artists of the analysed period. Conclusions. The analysis
of Maria Szymanowska's iconography made it possible to characterise the visual image of the artist as one that fits into
contemporary European ideas about fashion, social presentation in the community (in the case of Szymanowska, it is a
conscious desire to get closer to the aristocracy) and a romantic type of femininity as a certain aesthetic and worldview
ideal. The existing iconography of Maria Szymanowska in its various artistic manifestations (lithographs, watercolours,
oil paintings, sculpture) allows us to talk about compliance with the gender norms of the time regarding the proper – and
therefore attractive, empathetic, comfortable and, most importantly, socially acceptable – appearance of a woman.