Abstract:
Мета статті – аналіз потенційного ефекту впровадження ШІ у творчому секторі або креативних
індустріях, а також розгляд нових тенденцій та викликів, пов‘язаних із застосуванням цієї технології Індустрії
4.0. Методологія дослідження. Складність тематики, пов'язаної з інтенсивним впровадженням комп'ютеризації
в сучасну культуру та креативний сектор, зумовила необхідність застосування міждисциплінарного підходу.
Методологічною базою дослідження штучного інтелекту як інтегрального соціокультурного феномену є
діалектичний метод і пов‘язані з ним принципи системності, розвитку, детермінації та єдності протилежностей.
Наукова новизна полягає у аналізі та теоретичній рефлексії потенційного ефекту від впровадження штучного
інтелекту в творчому секторі з акцентом на ключових тенденціях і викликах. Висновки. Акцентовано увагу на
тому, що попри несистемні та спорадичні спроби впровадження технології в рамках креативних індустрій,
окреслюються не лише певні закономірності та тенденції, але й формується модель її участі в цьому секторі.
Хоч штучний інтелект поки що не здатний функціонувати як автономний творчий суб‘єкт у креативних
галузях, але ця концепція може втілитися в майбутньому за умови подальшого розвитку технологій та
зниження ризиків. З‘ясовано, що один зі стримуючих факторів є помилкове сприйняття штучного інтелекту як
основної перешкоди на шляху розвитку креативних індустрій. Ці занепокоєння небезпідставні та виникають
через відсутність розуміння суті технології та її можливостей. Доведено, щоб знизити ризики від використання
цієї технології в секторі, по-перше, слід співпрацювати з політиками та виробити нормативну базу, яка б
допомогла регулювати розробку та впровадження цієї технології, а, по-друге, необхідно розширювати
кооперацію щодо обміну технологіями, щоб запобігти асиметрії всередині сектору.
Description:
The purpose of the article is to analyse the potential effect of AI implementation in the creative sector or
creative industries through consideration of new tendencies and challenges connected with applying this Industry 4.0
technology. Research methodology. The complexity of the topic related to the intensive implementation of
computerisation in contemporary culture and the creative sector has necessitated the interdisciplinary approach. The
methodological basis of the research on artificial intelligence as an integral socio-cultural phenomenon is a dialectical
method and connected with it the principles of systematicity, development, determination, and unity of opposites. The
scientific novelty lies in the analysis and theoretical reflection of the potential effect of the implementation an artificial
intelligence in the creative sector with an accent on the key tendencies and challenges. Conclusions. The article
emphasises that despite unsystematic and sporadic attempts to introduce technology within the creative industries, not
only certain patterns and trends are being identified, but also a model of its participation in this sector is being formed.
Though artificial intelligence is still not able to function as an autonomous creative subject in the creative spheres this
concept may be realised in the future with the conditions of further technological development and risks decreasing. It
was found out that one of the constraining factors is misperception of artificial intelligence as the main obstacle to the
development of creative industries. These concerns are well-founded and arise from a lack of understanding of the
technology and its capabilities. It was proved that to reduce the risks of applying this technology in the sector, it is
necessary to co-operate with politicians and work out a regulatory framework that would help to regulate the development and implementation of this technology and, secondly, it is necessary to extend the cooperation as for the
technologies exchange to avoid asymmetry inside the sector.