Короткий опис(реферат):
Мета роботи. У запропонованій статті здійснено спробу охарактеризувати взаємодію
звукорежисерських практик з естрадною музикою під час сценічно-концертних дійств. Методологію
дослідження для вирішення поставлених завдань складали: історико-культурний підхід – для аналізу процесу
розвитку цифрових форматів звукозапису та інновацій у концертно-туровій практиці, філософсько-естетичний
– при розгляді естетичних засад музично-звукової концепції концертно-сценічного дійства, метод теоретичного
узагальнення – для можливості зробити підсумки й обґрунтувати специфічні риси окресленої проблематики.
Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній уперше обґрунтована та поетапно висвітлена робота над
записом «плейбек»-фонограми в студії і застосування її надалі разом із ―живим‖ виступом артистів під час
анонсованого довготривалого гастрольного туру як цілісного музично-звукового образу творчого колективу, з
позицій викладацького та звукорежисерського досвіду. Висновки. З розвитком цифрових засобів художньої
виразності застосування фонограм в естрадній музиці набуло великого розмаху з основним аргументом її
захисту «головне – шоу-програма». Це певною мірою виправдовує виступ артистів під «плейбек». Отже, на
основі проаналізованих прикладів розкрито специфіку роботи звукорежисера зі складною схемою одночасного
застосування фонограм із програвача-рекордера (HDR) та звукового супроводу творчого колективу під час
виступу на сцені. Висвітлена проблематика такої практики та рекомендовані методи її уникнення. Визначено,
що концертний звукорежисер є центральною фігурою у створенні естрадного сценічного дійства. Оперуючи
інноваційними звукотехнічними засобами, від його фахових здібностей та практичного досвіду залежить рівень
мистецько-видовищного заходу, під час якого він усе одно працює незалежно від вибору формату виступу
(«плейбек», ―живе‖ виконання) творчого виконавця/колективу. Застосування повної чи часткової фонограми на
концерті перед її величністю публікою стосується тільки професійної етики та честі артиста (артистів), і
падіння цих високих складових чинників обертається для виконавця чи творчого колективу повним
руйнуванням сценічної кар‘єри. Остаточний вибір залишається за митцями.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the research. This article attempts to characterise the interaction of sound directing practices
with popular music during stage performances and concerts. The research methodology employed to address the set
objectives consisted of a historical-cultural approach to analyse the development process of digital sound recording
formats and innovations in concert touring practices, a philosophical-aesthetic approach when considering the aesthetic
principles of the music and sound concept in concert performances, and a method of theoretical generalisation to draw
conclusions and justify the specific features of the outlined issues. The scientific novelty of this article lies in being the
first in Ukrainian science to substantiate and sequentially describe the work on recording playback phonograms in the studio, as well as their subsequent use together with live performances by artists during a long-anticipated concert tour
as a unified music and sound image of the creative ensemble, based on teaching and sound engineering experience.
Conclusions. With the development of digital means of artistic expression, the use of phonograms in popular music has
gained significant momentum, with the main argument in favour being the "the main focus is the show programme".
This, to some extent, justifies artists' performances to pre-recorded playback. Therefore, based on analyzed examples,
the specificity of the sound engineer's work with a complex scheme of simultaneous use of phonograms from a player-recorder (HDR) and the sound accompaniment of the creative ensemble during stage performances is elucidated. The
issues related to this practice and recommended methods to avoid them are highlighted. It is determined that the concert
sound director is a central figure in creating a popular music stage performance. The level of artistic and spectacular
event, regardless of the chosen performance format (playback or live performance) of the creative performer/ensemble,
depends on their professional skills and practical experience in utilising innovative sound equipment. The use of a full
or partial phonogram during a concert, presented to an enthusiastic audience, is a matter of professional ethics and the
integrity of the artist(s). Failure to uphold these high components results in complete ruin of the performer's or creative
ensemble's stage career. The final choice remains with the artists.