Electronic National Academy of Ukraine on Culture And Arts Management Staff Institutional Repository

Феномен страху: рефлексія в образотворчому мистецтві ХХ – початку ХХІ століття (культурологічний аспект)

Show simple item record

dc.contributor.author Жукова, Наталія Анатоліївна
dc.date.accessioned 2024-04-17T11:13:36Z
dc.date.available 2024-04-17T11:13:36Z
dc.date.issued 2024
dc.identifier.citation Жукова Н. А. Феномен страху: рефлексія в образотворчому мистецтві ХХ – початку ХХІ століття (культурологічний аспект // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 1. С. 10–24. uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5402
dc.description The purpose of the article is to analyse the phenomenon of fear from the standpoint of phenomenology and existentialism, to examine the reflection of fear in European and Ukrainian art of the 20th and early 21st centuries. The research methodology includes the general scientific principles of systematisation and generalisation of the problem under study, which made it possible to identify and scientifically substantiate existing theories, conceptual approaches to understanding the phenomenon of fear, such as "metaphysical fear", "existential fear", "ontic fear", "spiritual fear", and "moral fear". The phenomenological method allowed us to study the internal nature of fear, in particular, different states of fear: anxiety, fear, horror. The historical and cultural approach has been used to examine the evolution of fear theories from ancient times to the present. A significant role in understanding the phenomenon of fear is played by an interdisciplinary approach, which allowed us to analyse this phenomenon with the wide involvement of the scientific achievements of a number of humanities, including cultural studies, philosophy, aesthetics, art history, and psychology. The scientific novelty lies in the cultural analysis of reflections in the fine arts of the 20th and early 21st centuries on the phenomenon of fear. Conclusions. The tragedy of human destiny is expressed in such philosophical terms as fear (Kierkegaard, Jaspers, Heidegger), nausea, anxiety (Sartre), longing, boredom (Camus). The ontological significance of such mental states lies in the collision of consciousness with nothingness, with the abyss of existence. Metaphysical fear is related to time. Temporality is the main characteristic of human existence. Fear always appears to us in two guises: as a useful warning and at the same time as an obstacle. In a state of fear, a person faces the abyss of Nothingness. Those who experience existential fear feel the emptiness between themselves and the world of everyday relationships. However, it is only by experiencing fear and a sense of abandonment in the world that one finds true freedom. The theme of fear has inspired and continues to inspire many artists of the 20th and early 21st centuries. Unlike artists of previous generations, they try to show fear in their works. The fine arts of this period can be called an encyclopaedia of symptoms of fear, pain, and horror. Fear motivates us to act, to create. Therefore, the role that fear plays in our lives depends on the role we allow it to play. We can try to resist the impulses that cause fear to manifest, and we can try to replace fear with hope. Hope is stronger than fear because it is active and free from any bondage. The charge of hope expands a person's capabilities, not limits them. The more opportunities and creative potential a person has, the less fear they experience. uk_UA
dc.description.abstract Мета статті – проаналізувати феномен страху з позицій феноменології та екзистенціалізму, розглянути рефлексії страху в європейському та українському мистецтві ХХ – початку ХХІ ст. Методологія дослідження – загальнонаукові принципи систематизації та узагальнення досліджуваної проблеми, які дали змогу визначити й науково обґрунтувати наявні теорії, концептуальні підходи до розуміння феномену страху, таких понять, як «метафізичний страх», «екзистенційний страх», «онтичний страх», «духовний страх», «моральний страх». Феноменологічний метод дав змогу дослідити складну внутрішню природу страху, зокрема різні стани страху: тривожність, страх, жах. Завдяки історико-культурному підходу розглянуто еволюцію теорій страху від давніх часів до сучасності. Значну роль в осмисленні феномену страху відіграє міждисциплінарний підхід, який дав можливість здійснити аналіз цього явища із широким залученням наукового доробку низки гуманітарних наук, зокрема культурології, філософії, естетики, мистецтвознавства, психології. Наукова новизна статті полягає в здійсненні культурологічного аналізу рефлексій в образотворчому мистецтві ХХ – початку ХХІ ст. щодо феномену страху. Висновки. Трагізм людської долі виражається в таких філософських термінах, як страх (К'єркегор, Ясперс, Гайдеґґер), нудота, тривога (Сартр), туга, нудьга (Камю). Онтологічне значення таких психічних станів полягає в зіткненні свідомості з небуттям, із безоднею буття. Метафізичний страх пов'язаний з часом. Тимчасовість є основною характеристикою людського існування. Страх завжди постає перед нами у двох іпостасях – як корисне застереження і водночас як перешкода. У стані страху людина стикається з безоднею Ніщо. Той, хто відчуває екзистенціальний страх, відчуває порожнечу між собою і світом повсякденних стосунків. Однак, лише відчуваючи страх і почуття покинутості у світі, він знаходить справжню свободу. Тема страху надихала і продовжує надихати багатьох художників ХХ – початку ХХІ ст. На відміну від митців попередніх поколінь, вони намагаються у своїх роботах показати страх. Образотворче мистецтво означеного періоду можна назвати енциклопедією симптомів страху, болю, жаху. Страх спонукає до дій, до творення. Відтак роль, яку страх відіграє в нашому житті, залежить і від того, яку роль ми дозволяємо йому грати. Ми можемо намагатися протистояти імпульсам, через які проявляється страх, і можемо спробувати замінити страх надією. Надія сильніша за страх, тому що вона активна і вільна від будь-якої неволі. Заряд надії розширює можливості людини, а не обмежує їх. Що більше в людини можливостей і творчого потенціалу, то менше страху вона відчуває. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject тривога uk_UA
dc.subject страх uk_UA
dc.subject жах uk_UA
dc.subject травма uk_UA
dc.subject смерть uk_UA
dc.subject свобода uk_UA
dc.subject творчість uk_UA
dc.title Феномен страху: рефлексія в образотворчому мистецтві ХХ – початку ХХІ століття (культурологічний аспект) uk_UA
dc.title.alternative Phenomenon of Fear: Reflection in Fine Arts of The 20th – Early 21st Century (Cultural Aspect) uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account