Короткий опис(реферат):
Мета статті – виявити особливості феномену героїзації на основі аналізу теоретико-практичного дискурсу
сучасної медіакультури. Методологія дослідження. Застосовано метод теоретичного дослідження, аналітичний
метод, метод термінологічного аналізу, структурно-функціональний метод, феноменологічний метод та ін.
Наукова новизна. Досліджено героїзацію як феномен сучасної медіакультури; актуалізовано розуміння
героїчного в українській медіакультурі початку ХХІ ст.; на основі аналізу теоретико-практичного дискурсу
виявлено характерні риси героїзації в медіакультурі; проаналізовано етапи і стратегії героїзації, а також
розглянуто місце та роль суб’єктів героїзації. Висновки. Характерним для процесу героїзації є: приписування
героїзованій постаті специфічних героїчних якостей і з посиланням на досягнення, ставлення або вчинок.
Атрибуція та медіакомунікація героїчних вчинків або героїчних якостей зазвичай реалізується засобами
«героїчного медіанаративу». Суб’єктами процесу героїзації є власне герой, його прибічники або супротивники
та аудиторія, що спостерігає за героїзацією. В сучасному теоретичному дискурсі розрізняють різні фази
героїзації: початкове затвердження героя; фаза позитивного (у формі захоплення та шанування) або негативного
(відкидання та демонізація) резонансу; фаза закріплення через культурні практики; дегероїзація, що включає всі
процеси, які призводять до втрати чи позбавлення статусу героя. Типовими стратегіями героїзації в медіакультурі
є перипетія, агональність, антропоморфізація та концентрація дії, а також ряд стратегій, що спираються на
специфічну для певного періоду та культури героїчну семантику
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the phenomenon of heroisation based on the analysis of
the theoretical and practical discourse of modern media culture. Research methodology. The method of theoretical
research, analytical method, terminological analysis method, structural-functional method, phenomenological method
have been applied. Scientific novelty. Heroisation as a phenomenon of modern media culture has been studied. The
understanding of the heroic in the Ukrainian media culture of the beginning of the 21st century has been updated. On the
basis of the analysis of the theoretical and practical discourse, characteristic features of heroisation in media culture have
been revealed. The stages and strategies of heroisation have been analysed, while the place and role of the subjects of
heroisation have been considered. Conclusions. Characteristic of the process of heroisation is the attribution of specific
heroic qualities to the heroised figure and with reference to achievements, attitudes, or actions. Attribution and media
communication of heroic deeds or heroic qualities is usually implemented by means of "heroic media narrative". The
subjects of the heroisation process are the hero himself, thier supporters or opponents, and the audience watching the
heroisation. In modern theoretical discourse, different phases of heroisation are distinguished: the initial approval of the
hero; a phase of positive (in the form of admiration and respect) or negative (rejection and demonisation) resonance; the
consolidation phase through cultural practices; deheroisation, which includes all processes that lead to the loss or
deprivation of the status of a hero. Typical strategies of heroisation in media culture are peripetia, agony,
anthropomorphisation, and concentration of action, as well as a number of strategies based on heroic semantics specific
to a certain period and culture.