Героїзація як феномен сучасної медіакультури

Abstract

Мета статті – виявити особливості феномену героїзації на основі аналізу теоретико-практичного дискурсу сучасної медіакультури. Методологія дослідження. Застосовано метод теоретичного дослідження, аналітичний метод, метод термінологічного аналізу, структурно-функціональний метод, феноменологічний метод та ін. Наукова новизна. Досліджено героїзацію як феномен сучасної медіакультури; актуалізовано розуміння героїчного в українській медіакультурі початку ХХІ ст.; на основі аналізу теоретико-практичного дискурсу виявлено характерні риси героїзації в медіакультурі; проаналізовано етапи і стратегії героїзації, а також розглянуто місце та роль суб’єктів героїзації. Висновки. Характерним для процесу героїзації є: приписування героїзованій постаті специфічних героїчних якостей і з посиланням на досягнення, ставлення або вчинок. Атрибуція та медіакомунікація героїчних вчинків або героїчних якостей зазвичай реалізується засобами «героїчного медіанаративу». Суб’єктами процесу героїзації є власне герой, його прибічники або супротивники та аудиторія, що спостерігає за героїзацією. В сучасному теоретичному дискурсі розрізняють різні фази героїзації: початкове затвердження героя; фаза позитивного (у формі захоплення та шанування) або негативного (відкидання та демонізація) резонансу; фаза закріплення через культурні практики; дегероїзація, що включає всі процеси, які призводять до втрати чи позбавлення статусу героя. Типовими стратегіями героїзації в медіакультурі є перипетія, агональність, антропоморфізація та концентрація дії, а також ряд стратегій, що спираються на специфічну для певного періоду та культури героїчну семантику