Abstract:
Метою статті є огляд портретних мініатюр в колекціях музеїв як витонченого мистецтва ХVІ – ХІХ ст., що
тісно пов’язане з історією монархів та аристократії, а також відображає естетичні вподобання замовників
портретних мініатюр, мистецькі тенденції в окреслений період та науково-технологічні можливості виготовлення
мініатюр. Методологія дослідження полягає у застосуванні низки підходів. Метод аналізу джерел застосовували
для аналітичного осмислення літератури за темою статті. При вивченні фактологічного матеріалу у нагоді став
міждисциплінарний аналіз, зокрема біографічний та культурологічний методи дослідження. Історичний підхід та
теоретичне узагальнення дозволило сформулювати висновки та виокремити перспективи подальших розробок
теми. Наукова новизна полягає у погляді на портретну мініатюру в музейних колекціях як на складову
культурної спадщини та важливий візуальний документ історії культури Європи ХVІ–ХІХ ст. Висновки. Як
окремий вид мистецтва, портретна мініатюра в країнах Європи, насамперед Англії, почала оформлюватися у
ХVІ ст., досягнувши свого апогею у ХVІІІ ст. та, не витримавши конкуренції із фотографією, стала частиною
історико-культурної спадщини. На початку ХІХ ст. спостерігаємо популярність портретної мініатюри в Америці,
де цей вид мистецтва став доволі прибутковим бізнесом. Першопочатково портретні мініатюри ставали
частинами колекцій власне самих замовників. Подальші покоління колекціонерів формували більш обширні
зібрання творів мистецтва, серед яких портретні мініатюри слугували частиною великого мистецького
комплексу. До таких колекцій належить зібрання Розалінди та Артура Гілбертів Музею Вікторії й Альберта у
Лондоні, колекція портретних мініатюр Вінницького обласного художнього музею, яка є важливою й з погляду
зв’язків історії культури України із загальноєвропейським контекстом.
Description:
The purpose of the article is to review portrait miniatures in museum collections as a refined art of the 16th – 19th
centuries, which is closely related to the history of monarchs and aristocracy. It also reflects the aesthetic preferences of
customers of portrait miniatures, artistic trends in the outlined period and scientific and technological possibilities of
miniatures production. The research methodology consists in applying a number of approaches. The method of source
analysis was used to analyze the literature on the topic of the article. An interdisciplinary analysis, in particular
biographical and cultural research methods, came in handy when studying actual material. The historical approach and
theoretical generalization made it possible to formulate conclusions and highlight the prospects for further development
of the topic. The scientific novelty consists in the examination of portrait miniatures of museum collections as a
component of cultural heritage and an important pictorial document of the cultural history of Europe in the 16th-19th
centuries. Conclusions. As a separate form of art, portrait miniature in European countries, primarily in England, began
to take shape in the 16th century, reaching its apogee in the 18th century. and, unable to withstand competition with
photography, became part of the historical and cultural heritage. At the beginning of the 19th century, we observe the
popularity of portrait miniatures in America, where this form of art has become quite a profitable business. The article
focuses on the fact that initially portrait miniatures became parts of the collections of the customers themselves.
Subsequent generations of collectors formed more extensive collections of works of art, among which portrait miniatures served as part of a large artistic complex. Such collections include the collection of Rosalind and Arthur Gilbert the
Victoria and Albert Museum in London, the collection of portrait miniatures of the Vinnytsia Regional Art Museum. It is
also important from the point of view of the connections between the cultural history of Ukraine and the European context