Короткий опис(реферат):
Мета дослідження полягає у встановленні значення традицій гостинності для сучасного дипломатичного
етикету України. У статті розглянуто застосування в період сучасності традицій гостинності, притаманних
українській народній культурі, в практиці вітчизняного дипломатичного етикету. Тож, центральним вектором
статті є предметний аналіз ролі окремих традицій, а саме – застосування традиції вітання іноземних делегацій
хлібом та сіллю на вишитому рушникові, співання вітальних пісень, дарування гостям подарунків, які
транслюють традиції матеріальної та нематеріальної культури українського народу. Методологія дослідження
обумовлена його завданнями та базується на принципах історизму й об’єктивності, із застосуванням методів
порівняння та узагальнення, аналітичного й системного методу. Наукова новизна дослідження полягає у
виокремленні серед масштабного пласта архаїчних традицій українського народу тих, які висвітлюють аспект
гостинності українського народу на початку XXI ст. Висновки. Аналіз наукових праць засвідчив, що вітчизняні
науковці приділяють належну увагу дослідженню народних традицій (Л. Артюх, Т. Веселовська, Н. Войтович,
О. Гримак та ін.) та дипломатичного етикету (І. Козинець, В. Клименко, О. Подворна, О. Сагайдак, А. Чабан,
Ю. Чугаєнко та ін.), однак роль українських національних традицій гостинності у ХХІ столітті фактично не
висвітлено у вітчизняному науковому дискурсі. Проаналізовані у статті звичаї (вітання гостей хлібом-сіллю на
вишитому рушникові; частування гостей традиційними стравами; святкове вітання гостей піснями; дарування
гостям цінних подарунків) засвідчили про побутування українських національних традицій на дипломатичному
рівні, що дає підстави декларувати про самобутність української культури в світі. Доведено, що народна
українська гостинність й на початку XXI ст. відіграє важливу роль в дипломатичній діяльності, що
регламентується правилами дипломатичного етикету.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the study is to establish the significance of hospitality traditions for modern diplomatic etiquette
of Ukraine. The article discusses the modern use of hospitality traditions inherent in the Ukrainian folk culture in the
practice of domestic diplomatic etiquette. Therefore, the focus of the article is a substantive analysis of the role of
particular traditions, namely using the tradition of welcoming foreign delegations with bread and salt on an embroidered
towel, singing welcoming songs, giving gifts to guests, which convey the traditions of material and immaterial culture of
the Ukrainian people. The methodology of the study is determined by its tasks and is based on the principles of
historicism and objectivity, using the methods of comparison and generalisation, analytical, and systematic methods. The
scientific novelty of the study is determined by its topic and consists in distinguishing among the large-scale layer of
archaic traditions of the Ukrainian people those that highlight the hospitality aspect of the Ukrainian people at the
beginning of the 21st century, and studying their place in the domestic diplomacy of the modern period. Conclusions.
The analysis of scholarly works showed that domestic scholars pay due attention to the study of folk traditions (L. Artiukh,
T. Veselovska, N. Voitovych, O. Hrymak et al.) and diplomatic etiquette (I. Kozynets, V. Klymenko, O. Podvorna,
O. Sahaidak, A. Chaban, Yu. Chuhaienko et al.), however, the role of Ukrainian national hospitality traditions in the 21st
century has actually not been highlighted in the domestic scientific discourse. The customs analysed in the article
(welcoming guests with bread and salt on an embroidered towel; treating guests to traditional dishes; welcoming guests with songs; giving guests valuable gifts) testified to the existence of the Ukrainian national traditions at the diplomatic
level, which allows declaring the uniqueness of the Ukrainian culture in the world. It has been proven that popular
Ukrainian hospitality plays an important role in diplomatic activities even at the beginning of the 21st century, which is
regulated by the rules of diplomatic etiquette.