Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Солярська-Комарчук, Ірина Олегівна | |
dc.date.accessioned | 2024-05-03T07:45:50Z | |
dc.date.available | 2024-05-03T07:45:50Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.identifier.citation | Солярська-Комарчук І. О. Осмислення «суворого стилю» в процесі формування українського неофіційного мистецтва // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 1. С. 249–254. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5455 | |
dc.description | The purpose of the study is to reconsider the “strict style” beyond the narrative of the “Soviet art” and to identify those characteristics that allowed individual artists from Ukraine, Estonia, Latvia, and Armenia to return to the national artistic tradition and find their own creative language that did not coincide with the values of the totalitarian system. The research methods are based on the fundamental principles of art historical analysis with the involvement of interdisciplinary connections (philosophy, history) to identify the innovative features of the “strict style” as the first important step for the emergence of the art of the “dissenters”. The comparative method is used to identify the differences in regional manifestations of the “strict style” based on the national artistic traditions of Ukraine, Estonia, Latvia, and Armenia. The systematic-analytical method is used to highlight the influence of the Khrushchev Thaw on the formation of new worldview values among the creative youth of the post-war period of the 1946s-1955s. The scientific novelty of the study is to identify the plot, plastic, and compositional characteristics of the “strict style” that became the reason for some national artists to search for national artistic traditions and interpret them using their own experience and artistic and figurative language. Conclusions. When comprehending the significance of the “strict style”, one should note its importance for the beginnings of the revival of Ukraine's artistic traditions, which soon led to the emergence of “unofficial” art. While its founders, Russian artists, sought to convey the feat of labour of the Soviet man, our individual artists were able to demonstrate the difficult fates and tragedies of their own people (I.-V. Zadorozhnyi), moreover, using the techniques and imagery of avant-garde artists in their artistic language. The national artistic experience of the 1920s and early 1930s prompted them to revive and rethink their own heritage. The subjects, techniques of transmission, and compositional features were similar among the representatives of the “strict style”, but the peculiar artistic thinking based on the worldview of their people made some national artists, as well as their colleagues from Estonia, Latvia, and Armenia, interpret the reality of their countrymen differently. | uk_UA |
dc.description.abstract | Мета роботи полягає у переосмисленні «суворого стилю» за рамками наративу «радянське мистецтво» та виявленні тих його характеристик, котрі дозволили окремим мистцям України, Естонії, Латвії, Вірменії повернутись до національної художньої традиції та віднайти власну творчу мову, що не співпадала з цінностями тоталітарної системи. Методи дослідження ґрунтуються на фундаментальних принципах мистецтвознавчого аналізу із залученням міждисциплінарних зв’язків (філософії, історії) для виявлення новаторських рис «суворого стилю» як першого вагомого кроку для виникнення мистецтва «незгідних». Порівняльна метода використовується під час з’ясування відмінностей регіональних проявів «суворого стилю» на ґрунті національних художніх традицій України, Естонії, Латвії, Вірменії. Застосовується системно-аналітичний метод з метою висвітлення впливу хрущовської відлиги на формування нових світоглядних цінностей у творчої молоді повоєнного періоду 1946–1955-х років. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні сюжетних, пластичних, композиційних характеристик «суворого стилю», що стали приводом для окремих вітчизняних мистців відшуковувати національні мистецькі традиції та інтерпретувати їх, застосовуючи власний досвід та художньо-образну мову. Висновки. Осмислюючи значення «суворого стилю», слід констатувати його важливість для початків відродження художніх традицій України, що незабаром спричинило появу «неофіційного» мистецтва. Якщо його зачинателі, російські художники, прагнули передати подвиг праці радянської людини, то наші окремі митці отримали змогу продемонструвати важкі долі та трагедії власного народу (І.-В. Задорожний), до того ж, застосовуючи у своїй художній мові прийоми та образність мистців авангардистів. Вітчизняний мистецький досвід 20-х – початку 30-х років спонукав їх відроджувати та переосмислювати власну спадщину. Сюжети, прийоми передачі, композиційні особливості були подібними серед представників «суворого стилю», але своєрідне художнє мислення, засноване на світогляді свого народу, окремих вітчизняних художників, як і колег з Естонії, Латвії, Вірменії, змусило трактувати по іншому дійсність своїх земляків. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.subject | нонконформізм | uk_UA |
dc.subject | соцреалізм | uk_UA |
dc.subject | художнє мислення | uk_UA |
dc.subject | українська художня традиція | uk_UA |
dc.subject | знавець мистецтва | uk_UA |
dc.subject | естонський «суворий стиль» | uk_UA |
dc.subject | московський «суворий стиль» | uk_UA |
dc.subject | вірменський «суворий стиль» | uk_UA |
dc.title | Осмислення «суворого стилю» в процесі формування українського неофіційного мистецтва | uk_UA |
dc.title.alternative | Comprehending "Strict Style" in the Process of Forming Ukrainian Unofficial Art | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |