Символізм у  ХІХ сторіччі, його проєкції на вік психології  підсвідомого і музичні аспекти того напряму

Шевченко, Лілія Михайлівна; Колесник, Олена Сергіївна

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

Символізм у ХІХ сторіччі, його проєкції на вік психології підсвідомого і музичні аспекти того напряму

Шевченко, Лілія Михайлівна; Колесник, Олена Сергіївна

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5463

Date: 2024

Abstract:

Мета дослідження – виділення протосимволістських рис у спадщині Т. Шевченка, постсимволістських показників у ХХ сторіччі і музичного їх вираження. Методологічною основою дослідження виступає інтонаційний підхід у баченні генетичної єдності музичного і мовленнєвого начал у розвиток концепцій Б. Асаф’єва і Б. Яворського у працях Д. Андросової, О. Маркової, І. Подобас, Л. Степанової, Л. Шевченко, з акцентуванням герменевтичного ракурсу такого підходу. Також виділені методи – аналітично-структурний як зосереджений на музикознавчій специфіці тематично-конктруктивних ознак подання композицій, міжвидового стильового компаративу для усвідомлення взаємодій художньо-мистецьких і наукових-релігійних тяжінь в мисленні представників протосимволізмцу, символізму як такого і постсимволізму. Наукова новизна – акцентування релігійфно-культурних обсягів символізму, в яких саме мистецькі складові підлягають загально-культурним вимогам творчості, зважаючи на містичний заряд виражальності, почерпнтої з іконопису, староцерковної музики, що живили початки тогонапряму не зі столичних утворень, але тих, що відповідали потребам релігійного загалу держави і нації. В цьому плані органічною є центрація символізму в Україні навколо Одеси, яка була у ХІХ сторіччі імперським центром видавництва духовної літератури, православної в першу чергу. Висновки. Символізм виразно-історично постає в мистецтві у явищах протосимволізму кінця XVIII – початку ХІХ сторіч, визчається в методологічній самостійності у другій половині ХІХ – на початку ХХ, сторіччя, демонструючи постсимволістські прояви як в модерні-авангарді, так і в традиціоналізмі, і це показують в Україні композиції Б. Лятошинського і В. Косенка, для яких, як і багатьох видатних митців, звернення до символістських витоків мало не тільки свідомо здійснюваний акт, але і підсвідому апеляцію в пошуках метафоричної насиченості художнього вираження, що провокує створення символістської «надскладної» метафоричності образів.

Description:

The purpose of the research is to identify proto-symbolist features in the legacy of T. Shevchenko, post-symbolist indicators in the 20th century and their musical expression. The methodological basis of the research is the intonation approach in the vision of the genetic unity of music and speech principles in the development of the concepts of B. Asafiev and B. Yavorskyi in the works of D. Androsova, O. Markova, I. Podobas, L. Stepanova, L. Shevchenko, with an emphasis on the hermeneutical perspective of this approach. The methods used are analytical and structural, focusing on the musicological specifics of thematic and constructive features of the compositions' presentation, and interspecies stylistic comparative to understand the interactions of artistic, scientific and religious tendencies in the thinking of representatives of proto-symbolism, symbolism as such and post-symbolism. The scientific novelty is the emphasis of the religious and cultural scope of symbolism, in which the artistic components are subject to the general cultural requirements of creativity, given the mystical charge of expressiveness derived from icon painting and old church music, which nourished the beginnings of this trend not from the capital formations, but from those that met the needs of the religious community of the state and the nation. In this regard, the centring of symbolism in Ukraine around Odesa, which in the 19th century was the imperial centre of publishing spiritual literature, primarily Orthodox, is organic. Conclusions. Symbolism appears in art in the phenomena of proto-symbolism of the late 18th and early 19th centuries, and is expressed in its methodological independence in the second half of the 19th and early 20th century, demonstrating post-symbolist manifestations in both modern avant-garde and traditionalism, as demonstrated in Ukraine by the compositions of B. Liatoshynskyi and V. Kosenko, for whom, like for many prominent artists, the appeal to the symbolist origins was not only a conscious act, but also a subconscious appeal in search of metaphorical saturation of artistic expression, which provokes the creation of symbolist "supercomplex" metaphorical images.

Show full item record