Abstract:
Мета роботи виявлення особливостей поліфонічного мислення Е. Вілли-Лобоса за угрунтуванням його у
старовинній поліфонії, показовій для мислення ХХ століття, що своєрідно представлене в його 4-ій Бразильській
бахіані для фортепіано. Методологічною основою дослідження виступає інтонаційний підхід, як він зазначився
у роботах послідовників Б. Асаф’єва в Україні (див.публікації Д. Андросової, О.Маркової, О. Муравської,
А. Соколової, ін.), а також з опорою на розробки фортепіанного виконавства одеської школи (праці Л. Шевченко,
Т. Левицької, інших науковців). Наукова новизна зумовлена оригінальністю підходу до фортепіанної специфіки
бразильського майстра, що явно відображала традиції піанізму французької школи, дотичні до чембальної
техніки Й.С. Баха, з ім’ям якого зв’язана назва творів. Висновки. Бахіанство Вілли-Лобоса органічно пов’язане
з традиціями ранньобарокової інструменталістики, яка у першій половині XVIII сторіччя, тобто в добу Й.С. Баха,
була явно базовою у європейському музичному обсягу. Традиції Бразилії, у професійній сфері пов’язані з
мистецтвом романських країн, що виростають із культури європейського Ренесансу, вокальний спів і клавірна
гра, споріднена з культурою струнних щипкових інструментів, була базисом інструментального мистецтва.
Окрім форм імітаційної поліфонії, в Бахіанах фігурують більш ранні виявлення контрастної поліфонії канцонно-кантового призначення, що живили інструменталізм ансамблевої сонатності і які концентрується у вигляді
сонати-концерту ранньобарокових типологій в Четвертій бахіані. І остання безпосередньо дотична до сакральної
танцювальності, що фігурує в багатьох Бахіанах і має основу у старохристиянській церковності, органічній за
значущістю Старокатолицтва у Бразилії.
Description:
The purpose of the work is to identify the features of E. Villa-Lobos' polyphonic thinking based on its foundation
in ancient polyphony, indicative of the thinking of the 20th century, which is uniquely presented in his 4th Brazilian
Bachianе for piano. The methodological basis of the research is the intonation approach, as it was noted in the works of
B. Asafiev's followers in Ukraine (see the publications of D. Androsova, O. Markova, O. Muravska, A. Sokolova), as
well as relying on the developments of piano performance of the Odesa school (works by L. Shevchenko, T. Levytska,
and technique of I. S. Bach, whose name is associated with the title of the works. Conclusions. The Baсhianism of Villa-Lobos is organically connected with the traditions of early baroque instrumentalism, which in the first half of the 18th
century, that is, in the era of I. S. Bach, was clearly basic in the European musical volume. The traditions of Brazil, in the
professional sphere, are related to the art of the Romance countries, growing out of the culture of the European
Renaissance, vocal singing and piano playing, related to the culture of string plucked instruments, was the basis of
instrumental art. In addition to the forms of imitative polyphony, the Bachian features earlier manifestations of contrasting
canzono-canto polyphony, which nourished the instrumentalism of the ensemble sonata and which is concentrated in the
form of a sonata-concert of early baroque typologies in the Fourth Baсhian. And the latter is directly related to the sacred
dancing, which appears in many Bachians and has its basis in the Old Christian church, which is organic due to the
importance of Old Catholicism in Brazil.