Abstract:
Мета дослідження полягає в аналізі еволюції фортепіанної освіти в Китаї, виявленні її впливу на
культурний ландшафт та розкритті перспектив розвитку. Дослідження націлене на висвітлення
важливих аспектів взаємодії мистецтва та суспільства, а також розкриття факторів, що визначають
успіх фортепіанної освіти в умовах сучасного світу з врахуванням культурної спадщини. Методологія
дослідження базується на використанні комплексного підходу, а саме систему історичних
порівняльно-типологічних, музикознавчих та міждисциплінарних методів дослідження; включає
глибокий аналіз історичних та сучасних джерел, враховуючи комплексний соціокультурний підхід.
Автори використовують методи соціокультурного аналізу, детально розглядаючи вплив фортепіанної
освіти на суспільство та культурний ландшафт Китаю. Також враховуються фактори успіху в цій
галузі, щоб визначити ключові чинники, що сприяють її ефективності. У контексті наукової новизни
робота не лише систематично розглядає ключові етапи розвитку, такі як становлення приватних
музичних шкіл та обміни у викладацько-артистичному векторы, але й вперше застосовує комплексний
соціокультурний аналіз, спрямований на ретельне вивчення впливу фортепіанної освіти на культурний
ландшафт Китаю. Висновки статті відзначають трансформації у сприйнятті та використанні
фортепіано в Китаї, особливо в XXI столітті, коли фортепіанна освіта перетворилася в ефективний
сегмент бізнесу, сприяючи не лише розвитку музичної грамотності, а й формуванню культурної
ідентичності країни. Це дослідження підкреслює важливість систематичного спостереження за
динамікою розвитку фортепіанної освіти та врахування її впливу на культурний ландшафт для
збереження традицій у сучасному світі.
Description:
The purpose of the study is to deeply analyse the evolution of piano education in China, identify its influence on
the cultural landscape, and uncover prospects for future development. It highlights crucial aspects of the interaction
between art and society, while also revealing factors determining the success of piano education in the contemporary
world with consideration of cultural heritage. The research methodology is based on a comprehensive approach,
incorporating historical comparative-typological, musicological, and interdisciplinary research methods. It involves a
profound analysis of historical and contemporary sources, utilising a holistic socio-cultural approach. The author employs
socio-cultural analysis methods, meticulously examining the impact of piano education on Chinese society and its cultural
landscape. Additionally, success factors in this field are taken into account to determine key elements contributing to its
effectiveness. In terms of scientific novelty, the article not only systematically examines key developmental stages, such
as the establishment of private music schools and exchanges in the pedagogical-artistic vector, but also introduces a novel
comprehensive socio-cultural analysis. This analysis is aimed at a meticulous study of the impact of piano education on
the cultural landscape of China. The conclusions of the article highlight transformations in the perception and utilisation
of the piano in China, particularly in the 21st century, where piano education has evolved into an effective business segment, fostering not only the development of musical literacy, but also the shaping of the country's cultural identity.
The study underscores the importance of systematic observation of the dynamics of piano education development and
consideration of its impact on the cultural landscape to preserve traditions in the modern world.