Abstract:
Мета роботи – віднайти в сонатах китайських композиторів перші зразки складної тричастинної форми,
визначити особливості їх структури задля розкриття в подальшому проблеми типології музичних форм у
фортепіанній творчості ХХ ст., висвітлення процесу трансформації художнього мислення, що породжувала все
нові формотворчі концепції. Методологія дослідження виявляється у використанні історичного,
гносеологічного, теоретико-аналітичного та типологічного методів аналізу. Наукова новизна полягає в тому,
що вперше в українській музикології здійснено аналіз однієї з найскладніших музичних форм у різних її
індивідуальних проявах у китайських фортепіанних сонатах одного часового періоду, а саме кінця 1950-х —
початку 1960-х років. Обґрунтовано, що первісні приклади даної музичної форми зустрічаються вже в перших
«великих» фортепіанних сонатах китайських композиторів і відображають рецепцію її класичного прототипу в
формуванні жанру фортепіанної сонати. Висновки. Аналіз індивідуальних структур складної тричастинної
форми у фортепіанних сонатах китайських композиторів довів її розповсюдження вже в перших «великих»
зразках жанру, представлених Цзоу Лу та Го Чжиюанем. Попри деякі відмінності в інваріантах цієї форми, Го
Чжиюань багато в чому наслідував розпочату Цзоу Лу розробку нової для китайської фортепіанної музики
будови твору. Формотворчі концепції названих композиторів продукували національний варіант фортепіанної
сонати за європейським зразком, демонструючи трансформацію художнього мислення порівняно з раніше
створеними сонатами Цзян Веньє.
Description:
The purpose of the work is to find the first examples of a complex three-part form in the sonatas of Chinese
composers, to determine the peculiarities of their structure in order to further reveal the problem of the typology of musical
forms in the piano works of the twentieth century, to highlight the process of transformation of artistic thinking, which
gave rise to new formative concepts. The methodology of the research is manifested in the application of historical,
epistemological, theoretical, analytical and typological methods of analysis. The scientific novelty lies in the fact that for
the first time in Ukrainian musicology an attempt has been made to analyse one of the most complex musical forms in its
various individual manifestations in Chinese piano sonatas of the same period, namely the late 1950s and early 1960s. It
is proved that the initial examples of this musical form can be found in the first "great" piano sonatas of Chinese composers
and reflect the reception of its classical prototype in the formation of the piano sonata genre. Conclusions. The analysis
of the individual structures of the complex three-movement form in the piano sonatas of Chinese composers has proved
its widespread use in the first "great" examples of the genre, presented by Zou Lu and Guo Zhiyuan. Despite some
differences in the invariants of this form, Guo Zhiyuan largely imitated the development of a new structure for Chinese
piano music begun by Zou Lu. The formative concepts of these composers produced a national version of the piano sonata
according to the European model, demonstrating the transformation of artistic thinking in comparison with Jiang Wenye's
previously created sonatas.