Abstract:
Мета роботи спрямована на з'ясування ефективних методів формування акторських навичок у дистанційній
освіті та їх впливу на якість акторської майстерності. Основний акцент роботи робиться на аналізі віртуальних
педагогічних підходів, використанні технологій та інновацій у навчанні акторів, а також вивченні самостійних
стратегій самоосвіти та взаємодії учасників навчального процесу. Методологія дослідження передбачає
застосування методів, направлених на аналіз віртуальних педагогічних підходів, розкриття технології та інновації
в навчанні акторів, оцінку результативності через експериментальність та статистичний аналіз адаптований в
залежності від конкретних особливостей та обсягу цього дослідження. Найбільш повноцінно був використаний
міждисциплінарний підхід, завдяки якому були задіяні такі дисципліни як педагогіка, психологія, естетика.
Зазначений методологічний підхід дає можливість глибино дослідити структуру теми. Культурологічний підхід
використано для аналізу теми в культурно-історичному контексті і разом з функціональним підходом визначає
наукову вагу питань, окреслених в роботі. Це важливо для опису їх реального функціонування в культурі та
історичній перспективі. Заради цього було проведено аналіз існуючих досліджень щодо формування акторських
навичок в дистанційній освіті, розглянуто педагогічні та психологічні аспекти опанування акторської
майстерності в онлайн середовищі, визначено ключові методи, що використовуються для формування навичок в
дистанційній формі. Оцінка ефективності різних онлайн педагогічних стратегій у формуванні професійних вмінь
актора подається на власному досвіді і досвіді колег. Наукова новизна роботи полягає у виявленні
інноваційного підходу до розуміння та покращення процесу навчання акторів в умовах дистанційної освіти,
враховуючи нові виклики та можливості, які пропонує сучасний освітній процес. Висновки. Дистанційна освіта
в сфері акторської майстерності може стати ефективним інструментом для формування професійних навичок. З
використанням новітніх технологій, актор може розвивати не лише власні таланти, а й адаптувати їх до вимог
сучасного світу, де віртуальний простір стає необхідною складовою успіху у сценічному мистецтві.
Description:
The purpose of the paper lies in exploring the effective methods for formation of acting skills in online education
and their impact on acting skills’ quality. The main emphasis of the paper is on analysis of virtual pedagogical approaches,
on the use of technologies and innovations in training of actors, as well as the on study of independent strategies for self education and the interaction between the parties to educational process. The methodology the research involves the
use of methods aimed at analysing virtual pedagogical approaches, developing technology and innovation in training of
actors, evaluating effectiveness through experimentation and statistical analysis adapted depending on specific features
and scope of this research. An interdisciplinary approach was employed to the fullest extent, thanks to which such
disciplines as pedagogics, psychology, and aesthetics were involved. The said methodological approach makes it possible
to deeply investigate the structure of the topic. The culturological approach was used to analyse the topic in a cultural historical context and, together with the functional approach, it determines the scientific weight of the issues outlined in
the paper. This is crucial for describing their actual functioning in the culture and in historical perspective. For this reason,
analysed were existing research papers on formation of acting skills in online education, reviewed were pedagogical and psychological aspects in mastering of acting skills in online environment and determined were the key methods employed
for formation of skills in a distance form. Evaluation of effectiveness of various online pedagogical strategies in formation
of actor's professional skills is based on own experience and on experience of colleagues. The scientific novelty of the
paper consists in the identification of an innovative approach to understanding and improving the process of actors’
training in conditions of online education, taking into account the new challenges and opportunities offered by
contemporary educational process. Conclusions. Online education in the sphere of stage craft can become an effective
tool for formation of professional skills. With the use of up-to-date technologies, actors can not only develop their own
talents, but also adapt them to requirements of the contemporary world, in which virtual space becomes an essential
component of success in stage craft.