Короткий опис(реферат):
Мета роботи полягає у визначенні основних принципів монтажного мислення в сферичних аудіовізуальних
творах (відео 360); зʼясуванні причин формування цих принципів; аналізі їхнього впливу на глядача.
Методологія. В опрацюванні теми використаний кейс-метод, що базується на вивченні конкретних прикладів,
їхньому аналізі та узагальненні. Також застосований компаративний підхід для порівняння монтажних прийомів
в сферичних та не сферичних аудіовізуальних творах. Наукова новизна полягає в тому, що монтаж сферичного
відео розглядається як окрема особлива система зі своїми законами і правилами, що постала в наслідок розвитку
пристроїв зйомки, обробки та відтворення даного формату, а головне – як відповідь на зростаючий глядацький
запит саме такого видовища. Висновки. Сферичне відео – нова візуальна форма, яка динамічно розвивається і
трансформується, в ній утворюється власна система монтажного мислення. Ця система оперує тими ж поняттями
і засобами, що і класичний кінематограф, але застосовуються вони інакше через імерсивність її середовища.
Свобода глядача у взаємодії з контентом не дорівнює втраті контролю автора над твором, а змінює інструменти,
якими він оперує для направлення уваги публіки за історією. В результаті цей формат по-своєму впливає на мову
кіно – візуальну мову XXI століття, розширює її мистецькі кордони. На думку авторки статті, особливості
монтажного мислення в сферичних аудіовізуальних творах є перспективноютемою для вивчення та практичного
дослідження.
Суть розробки, основні результати:
This article aims to define the main principles of editing concepts in the context of spherical audiovisual content
(360 videos); identify the reasons for the formation of these principles; and analyse their impact on the viewer. Research
methodology. To examine the topic, the author uses a case-study method, which relies on the studying, analysis, and
generalisation of specific examples. The author also applies a comparative approach to compare editing techniques for
the spherical and non-spherical audiovisual content. The scientific novelty lies in the editing of spherical video being
considered as a separate, unique system with its own laws and rules that have formed as a result of the development of
devices for the recording, processing, and playback of this video format, and most importantly – as a response to the
growing audience demand for such spectacle. Conclusions. Spherical video is a new visual form that is dynamically
evolving and transforming, thus, developing its own system of editing concepts. This system uses the same ideas and
tools as classical cinematography but applies them differently because of the immersiveness of its environment. The
viewer's freedom in interacting with content does not equate to the loss of control for the author over the work; instead,
it transforms the tools with which the author operates to guide the audience through the narrative. As a result, this medium
influences the cinematic language – the visual language of the 21st century, expanding its artistic boundaries. The author
of this article believes that the features of editing concepts in spherical audiovisual content represent a promising topic
for study and practical research.